В зібранні нашого музею зберігається Євангеліє у срібній оправі.
Палітурка обтягнута оксамитом, на який покладено срібні частини оправи. В центрі – середник з овальним медальйоном, де викарбувано Розп’яття з Пристоячими. Медальйон оточений урочистим обрамленням з квітів та листя. По чотирьом сторонам – окремі зображення серафимів.
Наріжники оправи – суцільні, з’єднані між собою в’юнкими пагонами. В кутах – в медальйонах, окантованих рослинним візерунком, чотири Євангелісти, кожен зі своїм символом: Матвій – з янголом, Марк – з левом, Лука – з тільцем, Іван – з орлом. При цьому Матвій та Іван зображені з перами – вони саме записують спогади про події, а Марк та Лука – читають з книги, проповідуючи Євангеліє.
Навхрест від середника – чотири невеликі медальйони із зображенням ключових подій, пов’язаних з Христом: внизу – смертне ложе, угорі – Воскресіння, ліворуч – Преображення, праворуч – Христос-Пантократор на Небесах. Угорі поміж двома медальйонами з Євангелістами – зображення Святої Трійці.
Книгу видруковано в Києво-Печерській лаврі, а коштовну оправу для неї створив польський майстер із Вроцлава Тобіас Шир десь у 1702-1721 роках. Це було замовлення київського міщанина Артемона Холявки, про що говорить вкладний напис внизу чільної дошки.
Це Євангеліє було виготовлене у складні часи протистояння католиків і православних. Але, очевидно (як про те говорить даний приклад), що в глибині душі люди розуміли, що не можна розділити віру в Христа, що не має окремого раю чи пекла для одних чи других. І було не один раз у житті, коли українці-православні йшли молитися Богові у польський костел чи німецьку кірху, або ж, навпаки, католики йшли до православного храму.
