29 жовтень о 09:24
#Історія_в_предметах Восени 1953 року робітники моторно-риболовецької станції у місті Керч при проведенні господарських робіт випадково наштовхнулися на кам’яну гробницю.
Про знахідку вони повідомили до місцевого музею, і невдовзі археолог Лариса Чуістова виїхала на місце, де їй вдалося дослідити поховання дитини І-ІІ століття н.е.
Імовірно, дитина походила з аристократичної боспорської родини, оскільки її супроводжувало чимало коштовних прикрас.
Найбільш вражаючою серед них є золота гривна. Її виготовлено з двох дротин, зігнутих навпіл та скручених так, що з одного краю залишилася широка петля. Утворені петлі заходять одна в одну та складають так званий «вузол Геракла». Всередині – припаяно каст із сердоліковою вставкою. З іншого краю скручені дротини ближче до кінців звужуються та зливаються в єдине ціле, а їхні кінчики утворюють застібку.
Вставка – пласка інталія з погрудним зображенням грецького бога Аполлона. Обличчя Аполлона повне, з правильними рисами, губи пухкі. На голові бога – лавровий вінок, кінці якого підняті над лобом. На грудях і плечах м’якими складками лежить хітон. У руках Аполлон тримає кіфару (струнний музичний інструмент).
Стиль зображення, особливості різьблення сердоліку свідчать про роботу італійського майстра. Отже в Пантікапей, столицю Боспорської держави (вона знаходиться в межах сучасної Керчі), гривну привезено торговцями, а можливо й батьками дитини.
Аполлона вшановували в усьому античному світі як бога сонця, покровителя мистецтв, опікуна переселенців і найпершого лікаря. «Вузол Геракла», всередині якого розміщено зображення бога, в римський час вважався потужним магічним символом – оберегом, здатним посилювати життєдайні енергії.