Відкриваючи для себе щось нове і привабливе люди схильні захоплюватися ним, а надалі, особливо якщо мова йде про новий народ, нову країну, копіювати – переймати слова, стиль поведінки, одяг, образи і візерунки, архітектурні рішення. Так повелося здавна, бо мабуть це закладено в людській природі. Найперше до нововведень схильні молоді люди та мешканці великих міст.
Європейці почергово захоплювалися турками (хоч і воювали з ними), давнім Єгиптом, арабами, Індією, Китаєм, Японією… Сприйняття нового часто сприяло розвитку науки, техніки й суспільства загалом.
Ще з середини 18 століття з’явилася мода на китайський стиль – далекий, загадковий, що чарував своїми фантазійними образами, новими підходами у дизайні та архітектурі. Часто все це було досить поверховим, радше імітування чогось китайського, аніж наслідування йому. Такий стиль у дизайні назвали шинуазрі, тобто китайщина.
Ось подивіться на цей срібний чайник із зібрання нашого музею. Його виготовлено у Франції наприкінці 18 століття. У ньому вгадуються форми китайський культових веж – пагод з кількома дахами. Схили даху «пагоди» вкрито рівчачками-канелюрами, краї окантовано смужкою перлинника. Носик і ручка – вигнуті довгі шиї крилатих драконів. Досконало володіючи технікою карбування, майстер прекрасно передав лускату фактуру тіла драконів. Кришку увінчує фігурка хлопчика, який грає на флейті.
Подібні предмети чайних сервізів, виготовлені з металів або порцеляни та оформлені у стилі шинуазрі, набули широкої популярності. Сприяла цьому захоплення європейців чаєм, який тоді привозили саме з Китаю.
Легенда розповідає, що поява чаю пов’язана з відомим буддистським проповідником Бодхідхармою. Якось Бодхідхарма віддавався медитації, але мимоволі заснув. Прокинувшись, у гніві він вирвав собі вії – і кинув їх на землю. Наступного дня в цьому місці виросли пагони чайного дерева. Бодхідхарма спробував відвар з листя і виявив, що він проганяє сон.
Саме в Китаї була написана перша монографія, присвячена чаю – її автор Лу Ю, що жив ще у 8 столітті. А мудреці сформулювали особливий Шлях Чаю – Дао Ча, на основі якого сформувалася складна чайна церемонія, відома нам більше за японською традицією.
З того часу світ розділився на тих, хто віддає перевагу чаю, і на тих, хто більш за все полюбляє каву. А найбільшими поціновувачами чаю серед європейців стали англійці. І саме в англійській мові затвердилася фраза, що виражає непоступливість людини, твердість у своїх переконаннях: «I would not do it for all the tea in China» – «Я не зроблю цього за весь чай в Китаї» (у нас кажуть «за всі скарби світу»).
