Сьогодні розповімо про один із найцікавіших та найцінніших експонатів виставки «Скарби Криму. Повернення». Ви можете здивуватись, але цей експонат не з золота, а з дерева. Йдеться про китайські лакові шкатулки, знайдені у похованнях 1 століття н.е. некрополя Усть-Альма, що в Бахчисарайському районі АР Крим. Вони такі цінні тому, що вироби з дерева загалом погано витримують випробування часом. А цим шкатулкам майже дві тисячі років! Вони були відреставровані командою японських реставраторів під керівництвом майстра Шісаї Кітамура.
Роздивимось китайську лакову шкатулку сі (笥). Вона має форму прямокутного ящика, двоярусна, закрита кришкою. Використовували її для зберігання косметичних засобів. У верхньому відсіку шкатулки містилися скляний флакон з парфумами, дерев’яна коробка-піксида (можливо, туди було вкладено папірус із записами якогось релігійного тексту), дві кістяні піксиди (баночки) з рум’янами й білилами, алебастрова посудина із зооморфними ручками, що містила якусь мазь. У нижньому – маленька китайська лакова шкатулка хе (盒), обрізок кореня ялівцю, бронзова косметична ложечка, два залізні шила з дерев’яними ручками та кілька мотків ниток.
Лакові шкатулки виготовляли на південному сході Китаю. Ці екземпляри змайстрували з дерева (ймовірно, каштана або тополі), потім вкрили шарами особливого лаку – обробленого соку лакового дерева, який колоризували деревним вугіллям або кіновар’ю. Зовнішні поверхні прикрашено в чорно-червоній гамі широкими орнаментальними смугами, зокрема із «хмарними» мотивами. Внутрішні покрито червоним лаком. Процес виготовлення лакових виробів був трудомістким і довготривалим.
Залишки шкатулок сі знайдено в п’яти склепах на некрополі Усть-Альми, у сарматському кургані в Нижньому Поволжі й у похованнях кочовиків хунну далеко на сході – на Алтаї та в Монголії. Вони потрапили до Криму завдяки інтенсивній торгівлі, що провадив давній Китай за часів династії Хань, або ж у якості дипломатичних дарів.
Допис створено на основі текстів каталогу виставки «Скарби Криму. Повернення».
