За експонатами з кримських музеїв, які повернули в Україну з Нідерландів, закріпилась назва «скіфське золото». Хоча скіфські пам’ятки із золота – це лише частина цих безцінних музейних колекцій. Продовжуємо розповідати про найбільш цікаві, знакові експонати кримських музеїв, які можна побачити на Виставка «Скарби Криму. Повернення» в Скарбниці Національного музею історії України.
Повернімося до золота, а саме жіночих золотих прикрас. Ці сережки були прикрасою жінки, яка, судячи з великої кількості коштовностей, дорогих імпортних речей та амулетів, відігравала важливу роль в житті своєї спільноти. Ймовірно, вона була жрицею і здійснювала містичні ритуали на честь стародавніх богів. Її багату могилу, що датується 1 ст. н.е., було знайдено при розкопках Усть-Альмінського некрополя в 1996 році.
Основу сережок виконано із золотого листа трикутної форми й оздоблено зерню та великими вставками з різнокольорового скла. До петельок у нижній частині основи прикріплено шість підвісок із дископодібним закінченням та лита фігурка бородатого чоловіка.
Ці сережки належать до популярного в елліністичні часи типу прикрас із підвісками у вигляді фігурки Ерота, якими дуже полюбляли оздоблювати себе красуні Середземномор’я та Малої Азії. Але, на відміну від інших подібних сережок, прикраси з некрополя Усть-Альма відрізняються грубим виконанням. Форму, створену в античному світі, місцеве варварське населення запозичило й творчо переосмислило відповідно до власних реалій та вірувань. Сережки демонструють взаємодію різних традицій – античних і варварських, що відображено в їхньому зовнішньому вигляді та можливому символічному значенні. Це простежується в зображенні підвісок – «Еротів», які з витонченої фігурки крилатого вічно молодого юнака на інших сережках цього типу перетворилися на кремезну постать бородатого товстунчика.
Така трансформація невипадкова. Дослідники припускають, що сережки використовували не лише як прикраси, вони мали певне магічне призначення. А чоловіча фігурка пов’язана з місцевим культом родючості.
Допис створено на основі тексту наукової співробітниці Скарбниці НМІУ Євгенії Величко до каталогу виставки «Скарби Криму. Повернення»
Основу сережок виконано із золотого листа трикутної форми й оздоблено зерню та великими вставками з різнокольорового скла. До петельок у нижній частині основи прикріплено шість підвісок із дископодібним закінченням та лита фігурка бородатого чоловіка.
Допис створено на основі тексту наукової співробітниці Скарбниці НМІУ Євгенії Величко до каталогу виставки «Скарби Криму. Повернення»