24 травень о 08:37
#Історія_в_предметах
Зразки кириличних написів на предметах часів Княжої Русі є поодинокими. Найбільш відомі з них – написи на срібних монетах часів князя Володимира Великого кінця 10 – початку 11 ст.
Цікавим є напис на піддоні срібної чаші 11 – 12 ст., знайденої у Чернігові під час будівельних робіт у 1957 році. Нині вона зберігається в Скарбниці Національного музею історії України.
Чаша має оригінальну форму, яку визначають дванадцяти опуклих сегментів із карбованими та гравірованими зображеннями воїнів-вершників, тварин і птахів. У позолоченому медальйоні на дні чаші зображено сцену з юнаком, який грає на арфі, та дівчиною, що сидить поряд (імовірно, це зображення біблійного царя Давида-Псалмоспівця й алегоричної фігури Мелодії).
На зовнішній стороні піддону гострим предметом нанесено з одного боку щонайменше 10 ліній, а з протилежного – ім’я NAYMЪ.
Ким був Наум – боярином, воєводою чи священником – невідомо. Це ім’я старозавітного пророка не було популярним у Давній Русі. Але ще з тих часів українці вшановували пророка як Наума Грамотника і вважали його покровителем знань, розуму і доброчесності.
Мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб, що проникає всюди й дає можливість людині пізнати світ. А писемність дозволяє спілкуватися з людьми інших культур та інших часів, засвоювати збережений досвід людства та вічні духовні цінності, передаючи їх із покоління в покоління.
.
.
