16 травень о 08:18
#ЦьогоДня У третій четвер травня (цьогоріч 16-го) українці святкують День вишиванки.
Однією з перлин зібрання нашого музею є золочені срібні шати до ікони Божої Матері роботи київського золотаря Василя Мощенка 1738 року (про те говорять напис та тавра на звороті).
Ікона, до якої було виготовлено шати, одного з відомих типів – Одигітрія (з грецької, «Та, що вказує дорогу»). Дитя Ісус сидить на руках у матері, правою рукою благословляє, а лівою — тримає сувій. Богородиця правою рукою вказує на Сина, мовби промовляючи: «Слухайте Його вчення та йдіть за Ним дорогою, якою Він направляє».
Зважаючи на значні розміри, можна припустити, що ікона, вбрана в урочисті шати, знаходилася в одному з київських храмів та розташовувалася на іконостасі поруч із Царськими Вратами.
Майстер з надзвичайною любов’ю відтворив вбрання Богородиці, оздобивши його квітчастим візерунком, подібним до гаптування на коштовних тканинах. Орнаментальними мотивами слугують квіти лілей з ледь розкритими чашечками, голівки маку, вигнуті стебельця льону, звивисті пагони хмелю, налиті грона винограду й плетінка зі стрічок, які дівчата вплітають у коси.
За красою квітів і рослин криється певний зміст. До прикладу, виноград є символом порятунку і воскресіння, істинності вчення Христа. Квіти білих лілей уособлюють чистоту і цноту, а квіти маку символізують красу, молодість, жертовність, хміль — гнучкість розуму, льон — дівочу красу.
Ці рослинні мотиви часто зустрічаються на жіночих вишиванках в різних регіонах Україні. Чи були вони відомі вже у 18 столітті, а майстер переніс їх на коштовні шати? Чи, можливо, українки переймали їх, захоплюючись красою подібних витворів?
Найвірогідніше, то українська земля надихала до творчості всіх, хто зродився на ній, хто увібрав її красу та силу. А відтак кожна квіточка, кожна стеблинка у візерунку – то потужний оберіг, бо сама земля захищає своїх дітей від всілякого лиха та надає сил здолати будь-якого лютого ворога.
.
.
