#Історія_предметів Влітку 1969 року Каховська експедиція Інституту археології АН України, якою керував Олександр Лєсков, дослідила скіфський курган кінця 5 – початку 4 ст. до н.е. неподалік с. Архангельська Слобода Херсонської області.
Центральне поховання в кургані було повністю пограбоване, а ось у боковому збереглася гробниця вельможного воїна.
Чоловіка поховали у довгій вузькій ямі, перекритій дошками. Переш ніж здійснити обряд, на дно ями кинули горит (сагайдак) із 166 стрілами. Похований належав до еліти скіфського суспільства, про що свідчила чудова золота гривна із наконечниками у вигляді лев’ячих голів. Його вбрання було розшите сотнями золотих аплікацій із зображеннями юнака, що біжить, сцени нападу хижака на козла, відособленої голови птаха або ж у вигляді трикутників.
Ліворуч похованого лежали залишки двох списів довжиною біля 2 м, а поруч стегна – бойовий пояс, на якому – ніж з кістяним руків’ям, брусок циліндричної форми і горит, оздоблений пластинами із зображеннями вепра, пса, леопарда і оленя.
Ще один (третій) горит знаходився в південно-західному кутку. Навпроти на гаках, імовірно, було підвішано м’ясо – напутня їжа. А у західній стіні була видовбана невелика ніша, в якій стояла неглибока дерев’яна чаша, декорована чотирма золотими пластинами із зображеннями риби.
Дерев’яні чаші із золотими окуттями були розповсюджені у 5 – першій половині 4 ст. до н.е. Вони належали чоловікам-воїнам, а їхнє оздоблення, імовірно, говорило про силу і вдачу, яку надавав спожитий із цих чаш напій. Адже найчастіше на пластинах окуття відтворено відособлені голови хижого птаха з підкресленим пильним круглим оком та міцним дзьобом, стрімкого орла, що вполював свою здобич, пишнорогого красеня-оленя, могутнього хижака чи непереможного вепра.
І тільки іноді зустрічаються чаші, на окутті яких зображено рибу. Що було в тих чашах? Чарівний напій чи пожертва богам?
Як завжди, давні предмети задають більше загадок, аніж ми знаходимо відповідей…
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc