6 квітня о 12:39

#ЦьогоДня  6 квітня (або 28 березня, за іншою версією) 1483 року народився один з найвідоміших майстрів італійського Відродження (Ренесансу) Рафаель Санті.

Він прожив недовге життя – 37 років, але встиг зробити дуже багато. Змалював галереї портретів своїх сучасників та різні варіанти зображення образу Мадонни (Богородиці). Створив чимало архітектурних проєктів (палаци для вельмож папського двору неподалік Ватікану, церква Сант Еліджіо дельї Орефічі в Римі й вілла для Джуліо де Медичі) та долучився до побудови собору Св. Петра у Римі. Прикрасив фресками папський палац у Ватікані та чимало церков. Серед найвідоміших фресок – Сікстинська Мадонна, що початково була вівтарним образом у церкві Св. Сікста у П’яченці (нині в Галереї старих майстрів у Дрездені), та «Афінська школа» в папському палаці, в кімнаті, пізніше названій Stanza della Segnatura (нині Музеї Ватікана).

6 квітня 1520 року, у Страсну п’ятницю, Рафаєль помер після двох тижнів хвороби (вважається, що то була якась інфекційна хвороба на кшталт грипу), але залишив по собі красу, яка назавжди змінила Світ.

З часів Відродження Любов (латин. Caritas) було прийнято зображувати у вигляді молодої жінки, яка груддю годує немовля. Тим самим любов Бога до людей порівнювалася із материнською любов’ю, а любов людей до Бога – із синівською (доньчиною), бо тільки така любов є всеохоплюючою і беззастережною.

Такий образ Любові-Матері поєднувався із образом Божої Матері (латин. Mater Dei). Ще починаючи з 11 століття у зображеннях Богородиці все більше акцентувалося її материнство, а у мистецтві Відродження вона найчастіше постає в образі молодої жінки-матері, яка годує немовля.

На початку 16 століття Рафаель Санчес створив декілька картин, на яких Марію зобразив разом із двома малюками – молодшим Ісусом і старшим Іоанном (Хрестителем). Це «Мадонна Діатовеллі», «Мадонна із щигликом», «Прекрасна садівниця» та ін. На одній з картин – «Мадонна Терранува» – митець навіть додав ще одне, третє, «святе дитя».

Імовірно, саме ці картини великого майстра надихнули інших митців на створення образу Любові (Caritas) як молодої жінки із кількома дітьми (найчастіше двома). Цей образ від середини 16 століття і майже до нашого часу відтворювався у багатьох живописних картинах та скульптурі.

Зокрема, бачимо цей образ на парних срібних кубках, виготовлених майстром Натанаелом Шлаубітцем з польського міста Гданськ.

На чашах кубків викарбувано образи святих сестер Віру і Надію, а високий стоян оформлено у вигляді скульптурної композиції з образом Любові-Карітас.

Вирізьблений на звороті піддона одного з кубків напис говорить, що їх передав 9 березня 1697 року до Києво-Печерського монастиря київський полковник Костянтин Мокієвський, свояк Івана Мазепи по матері і один з його найближчих сподвижників.

А нині кубки зберігаються у нашому музеї.

.

🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦