Віддавна у різних куточках світу відзначають «календарні» свята. Особливо жаданим був прихід весни. З неї починали відлік днів у новому році. Пробудження природи завжди викликає відчуття радості та надії. Тому у багатьох народів живе одне з найдавніших весняних свят Ноуруз (Навруз) – переклад з перської – Новий день – Новий рік за астрономічним сонячним календарем. Й досі мільйони людей святкують такий Новий рік, танцями та радісними веселощами, складаючи хвалу сонцю й також новому етапу життя!
У 2010 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Міжнародний день Навруз», за якою 21 березня визначено як свято, що сприяє збереженню й розвитку культури й традицій багатьох народів.
Дві з половиною тисячі років тому скіфи святкували початок Нового року навесні. Це збігалось з днем весняного сонцестояння: пробудженням природи й життєдайних богів. Різними обрядами богів вшановували, щоб дали урожай, приплід худоби. Звернення до життєдайних богів відбувалось за допомогою різних ритуалів: жертвопринесення тварин, охорона священних дарів: плуга, ярма, сокири й чаші.
Про них читаємо у Геродота: три брати – сини предка скіфів Таргітая – побачили, як з неба упали золоті плуг, ярмо, сокира та чаша. Але тільки молодший з братів – Колоксай – зміг заволодіти священними дарами, й відтоді їх зберігають у землі, звідки походять скіфські царі.
Тому були веселощі всієї спільноти, але жерці та інші посвячені утаємничували ритуали, щоб підсилити їх значення. Про це ми можемо говорити, розглядаючи вироби, які донесли до нас образи свята відродження, а також читаючи Геродота. То ж що таке «священні дари»? А сон і смерть охоронця дарів? Чи шили обрядове убрання? Які жертвопринесення треба було здійснити, щоб досягти у Новому році щасливого життя?
Про скіфів, їхні уявлення, традиції, святкові ритуали під час святкування Навруза – розкаже ЛЮБОВ КЛОЧКО, провідна наукова співробітниця музею, кандидатка історичних наук.
Екскурсія відбудеться 24 березня, в неділю, о 13:00.
Необхідно зареєструватися заздалегідь за телефонами (044) 280 13 96 або (093) 619 70 29 (вайбер, телеграм).
Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”).
_________________________________________
Вартість участі – 150 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів – 100 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври).
Віддавна у різних куточках світу відзначають «календарні» свята. Особливо жаданим був прихід весни. З неї починали відлік днів у новому році. Пробудження природи завжди викликає відчуття радості та надії. Тому у багатьох народів живе одне з найдавніших весняних свят Ноуруз (Навруз) – переклад з перської – Новий день – Новий рік за астрономічним сонячним календарем. Й досі мільйони людей святкують такий Новий рік, танцями та радісними веселощами, складаючи хвалу сонцю й також новому етапу життя!
У 2010 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію «Міжнародний день Навруз», за якою 21 березня визначено як свято, що сприяє збереженню й розвитку культури й традицій багатьох народів.
Про них читаємо у Геродота: три брати – сини предка скіфів Таргітая – побачили, як з неба упали золоті плуг, ярмо, сокира та чаша. Але тільки молодший з братів – Колоксай – зміг заволодіти священними дарами, й відтоді їх зберігають у землі, звідки походять скіфські царі.
Тому були веселощі всієї спільноти, але жерці та інші посвячені утаємничували ритуали, щоб підсилити їх значення. Про це ми можемо говорити, розглядаючи вироби, які донесли до нас образи свята відродження, а також читаючи Геродота.
То ж що таке «священні дари»?
Про скіфів, їхні уявлення, традиції, святкові ритуали під час святкування Навруза – розкаже ЛЮБОВ КЛОЧКО, провідна наукова співробітниця музею, кандидатка історичних наук.
Екскурсія відбудеться 24 березня, в неділю, о 13:00.
Адреса музею: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника “Києво-Печерська Лавра”).