Предмети потрапили до археологів, і невдовзі місце знахідки ретельно обстежив відомий фахівець із ранньосередньовічних старожитностей Дмитро Березовець. З’ясувалося, що прикраси знаходилися у керамічному горщику, який власник (чи власниця) предметів закопав у тривожний час в якомусь пам’ятному місці (можливо, тоді там ріс ліс), але так і не повернувся за ним.
Набір предметів складався із сережок, браслетів, нашийних гривен, ланцюжка, пластинчастих фібул та, навіть, 110 черепашок.
Серед інших предметів непримітною залишається уламок срібної порожнистої гривни. Колись вона складалася з чотирьох частин, з яких уціліли тільки дві.
Поверхня прикрашена густо нанесеними тисненими ромбиками. Для виготовлення таких прикрас використовували матриці, навколо яких обгортався металевий лист, котрий при ущільненні набирав форми та декору основи. Після того лист скручувалися, шви запаювалися. Потім окремі частини з’єднувалися між, а місця з’єднання закривалися декоративними муфточками. До кінців гривні були приєднані видовжені платівки, прикрашені штампованим орнаментом або зерню.
Як була облаштована гривна, знайдена поблизу Харівки, вдалося зрозуміти тільки після порівняння її з аналогічним виробом, що повністю зберігся (на фото – на задньому плані). Він походить зі скарбу, знайденого неподалік села Залісся на Західному Поділлі (нині Чортківський район Тернопільської області) ще у 1838 році, і нині знаходиться у Віденському музеї історії мистецтва. Відомі подібні гривни й за знахідками у Подунав’ї.
Вважається, що ці предмети були виготовлені візантійськими майстрами, а користувалися ними давні слов’яни, відомі за візантійськими хроніками як анти.
.
