16 листопад о 09:44
#Історія_предметів Скіфи з особливою повагою ставились до сокири – зброї, робочого інструменту та священного, ритуального предмета.
Ритуальна сокирка із зібрання нашого музею відлита з бронзи. Її лезова частина широка та заокруглена, обух зроблено у вигляді голови грифона на довгій шиї, окрасою якої є масивний гребінь. Сокирку знайдено під час розкопок скіфського кургану IV ст. до н.е. поблизу с. Львове Херсонської області. Звісно, така сокирка могла бути символом влади або використовуватись під час ритуалів.
Про сокиру іде мова у легенді, яку розповіли Геродоту скіфи, а той записав її у своїй «Історії».
Першим мешканцем Скіфського степу був чоловік на ім’я Таргітай. За розповідями скіфів, його батьками були Папай (Зевс) та донька річки Борисфен (так, за легендою, називали Апі – Богиню Землі). Було у Таргітая троє синів: Ліпоксай, Арпоксай та Колаксай. За часів, коли вони панували у Степу, з неба на землю впали золоті предмети – сокира, чаша і плуг з ярмом. Першим побачив ці речі старший брат – Ліпоксай. Та щойно він підійшов, аби їх підняти, як золото запалало, не підпустивши його до себе. Тоді до золотих речей наблизився другий брат – Арпоксай. І знов золото охопило полум’я. Жар від вогню відігнав обох братів, але коли до золота наблизився молодший брат – Колаксай, полум’я згасло, дозволиши йому забрати золоті предмети. Тоді старші брати зрозуміли, що Колаксай обраний богами і визнали його володарем Скіфського степу.
