Європейці у 18-19 століттях захоплювалися античними (давньогрецькими та давньоримськими) старожитностями. Тому ювеліри пропонували чимало виробів, які наслідували давнім зразкам. Найбільш популярними у той час були камеї, якими прикрашали персні, сережки, брошки, різні нашийні прикраси тощо.
В зібранні нашого музею є золотий перстень зі вставкою камеї, вирізьбленої, ймовірно, зі слонової кістки. Майстер намагався зробити вставку двокольоровою, відтінити фон. Для цього було застосовано складний процес термічної обробки.
Сюжет зображення на камеї запозичений з античної міфології – богиня молодості Геба годує орла Зевса.
На Олімпі, де мешкали небожителі, у кожного були свої обов’язки. Геба частувала богів нектаром та амбосією – чарівними напоями, що забезпечували безсмертя. Також вона мала годувати орла Зевса, живлячи його чарівними наїдками. Згодом Геба одружилася на Гераклові (вже коли він став одним із мешканців небес) і народила двох синів – Алексіара (Помічника) й Анікета (Непереможного). Але завжди залишалася такою ж юною і чарівною.
Римляни називали богиню-юнку Ювентою, споруджували їй храми і вважали, що вона уособлює вічне процвітання держави.
На персні немає клейм, а тому ми не знаємо який майстер виготовив цей перстень. Але можна цілком вірогідно припустити, що цей перстень було зроблено у подарунок коханій жінці. У 18-19 століттях часто порівнювали красу жінок з красою Геби – чарівної у своїй вічній юності.
…Як писав відомий американський письменник О.Генрі про одну зі своїх героїнь: «Вона здавалася зліпком із античних зразків. Її краса була досконала. Хтось із галантних людей похилого віку, бажаючи висловити свою повагу дамі, сказав так: «Кохання до неї дорівнювало гуманітарній освіті» («Чарівний профіль»).
Камея на персні дуже затерта, а отже прикраса прийшлася до душі і її довго носили.
.
.
