7 листопад о 09:29
#Історія_предметів У середині 19 ст. центр Києва інтенсивно забудовувався. Зносилися старі будинку, зводилися нові, більш високі та просторі. Під фундамент викопувалися котловани, в яких будівельники натрапляли на залишки споруд давньоруських часів, а інколи й на «скарби» – прикраси, хрестики, іконки тощо, які давні мешканці Києва ретельно ховали, коли насувалася небезпека від ворогів – печенігів, половців чи монголів.
Так було і 15 травня 1854 року, коли почалося спорудження будинку Присутніх місць (тобто міської адміністрації) на Софійській площі (нині це вулиця Володимирська, 15) і робітники знайшли невеликий «скарб». Він складався із золотого персня, глиняної іконки із зображенням двох святих, срібного кільця та половинки бронзового хреста-енколпіона. Ці знахідки 12 – початку 13 ст., на щастя, передали до археологічного музею Київського університету імені Святого Володимира. З них золотий перстень з часом опинився у зібранні нашого музею.
Це золотий перстень з пласким щитком у формі шестикутника, гранчастими плечиками та пластинчастою дужкою. Плечики орнаментовані геометричними фігурами у вигляді заштрихованих трикутників.
У центрі щитка зображено знак, що має вигляд прямої лінії, від якої праворуч відходить округлий завиток, доповнений рисками, що нагадують листя. Знак розміщено в подвійній рамці, що повторює обриси щитка, оточеній зовні крапками. Протилежний від завитка куток рамки відграничений двома рисками, а в квадраті, що таким чином утворився, вирізьблено крапку. Усі орнаментальні елементи виконано особливим різцем і заповнено черню.
Дослідники вважають такий знак князівським. Його зображення (у різних варіантах виконання) відоме ще на трьох золотих перснях, що походять з Києва. Як зазначає Людмила Пекарська, перстень зі «скарбу» 1854 року, вірогідно, належав відомій особі з київської княжої династії і слугував печаткою.
