6 листопад о 09:50 

Він походив із села Сонцівка (нині Богданівка) на Харківщині.

Ще в дитинстві Дмитра дуже зачепила історія козака Тараса Бульби, про якого йому читав батько. І мабуть саме ці дитячі враження і визначили шлях майбутнього дослідника – вивчення історії запорізьких козаків.

Він закінчив Харківський університет, де вже з перших років поринув у збирання фольклору, оповідей про старовину.

З часом Дмитро Іванович захопився польовими дослідженнями. Вже по закінченню університету, з 1882 року і впродовж наступних 50 років майже кожного літа Яворницький мандрував землями колишніх Запорозьких вольностей, проводив археологічні розкопки, записував пісні та розповіді нащадків запорозьких козаків, досліджував природу Запорозького краю.

Дмитро Іванович спочатку кілька років жив у Харкові, а у 1885 році переїхав до Петербургу. Це був час перших успіхів дослідника. Важливим для нього було знайомство з видатним істориком Миколою Костомаровим. Заприятилював Яворницький і з художником Іллею Рєпіним (також родом з Харківщини). Результатом їхньої дружби стала відома картина «Запорожці пишуть листа турецькому султану», де в образі писаря постав сам Дмитро Іванович. У той час вийшли друком і перші книжки, присвячені запорозькій давнині, зокрема, перший том відомої «Історії запорозьких козаків».

У 1902 році Яворницького запросили на посаду директора Катеринославського обласного музею ім. Олександра Поля. З того часу почався активний розвиток цього закладу, який за 30 наступних років перетворився на один з провідних музеїв України, справжню скарбницю українських старожитностей.

Звільнили Яворницького з посади у 1933 році за звинуваченням в «буржуазному націоналізмі». У 1937-му він проходив у справі «націоналістичного підпілля», але вченого, якому на той час було вже за 80 років, не заарештували. Ще кілька років потому він продовжував писати, досліджувати…

Його наукова спадщина – понад 1500 праць. Його музейна спадщина – чудовий музей у Дніпрі, який нині носить його ім’я, і тисячі знайдених і збережених предметів старовини.

Хрест, виготовлений з кипариса, прикрашено золоченою срібною оправою, що вкрита суцільним сканним візерунком у вигляді звивистої стеблини. На дев’ятнадцяти пластинах вирізьблено ретельно виконані євангельські сюжети. Предмет доповнюють і срібні пластини з емалевими зображеннями «Трійці» (нагорі) та святих мучеників Феодора і Агафії (на раменах).

.

Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc