Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Відомо, що скіфи сприймали меч як символ грізного бога війни та перемоги, чиє ім’я було втаємниченим для іноземців. Геродот, який наводить імена скіфських небожителів і порівнює їх із грецькими богами, називає тільки грецьке ім’я бога – Арес. Він також розповідає, що тільки цьому богові скіфи зводили олтарі, споруджуючи їх із деревини, на верхів’ї яких встромлювали стародавній меч – образ (кумир) Ареса, якому приносили криваві жертви.
Меч в олтарі – священний предмет, завдяки якому поєднуються різні сфери Всесвіту: небеса, земний світ та підземний. Трьом сферам відповідала та чи інша частина меча, кожна з яких оздоблювалася зображенням певної тварини.
Під час дослідження пограбованого поховання в кургані № 30 поблизу села Велика Білозерка Запорізької області (роботи проводилися у 1979 році експедицією Інституту археології під керівництвом Віталія Отрощенка) археологи знайшли непомічений грабіжниками сховок, де знаходився меч із золотим оздобленням.
Руків’я меча окуте золотими пластинами із зображеннями тварин. На наверші – стилізовані голови хижих птахів, що символізують горішній світ. На держаку і перехресті – копитні тварини, що позначають земний світ: олень та дві косулі, які лежать одна навпроти одної. Всі тварини відповідають образу Світового Дерева, символом якого, власне, і був меч.
Із символікою нижнього світу – світу смерті і, водночас, родючості – асоціювалося лезо меча, а також декор піхов. На золотому окутті піхов бачимо сцену нападу грифона і лева на оленя, а також двох пантер, які поспішають на цей кривавий бенкет. Олень уособлював космічну жертву, адже хижаки, які на нього нападають, належать до різних сфер Всесвіту. Жертву в давнину сприймали як смерть заради життя, бо те, що для одних (оленя) є смертю, для інших (хижаків) є життям.
Боковий виступ, за який піхви кріпилися до поясу, має форму голови вепра. Цього звіра, самого грізного та непереможного в степах, скіфи вважали втіленням того ж бога війни та перемоги.
На лобі вепра є напис грецькими літерами, нанесених гострим предметом: (І)ПОРІ. Подібний напис – ПOP(I)NAXO – є й на окутті піхов меча зі скіфського кургану Куль-Оба. Дослідники сперечаються, що означає ім’я: це сигнатура (ярлик) майстра, чи ім’я власника або ж ідентифікатор предмету (дослівно: «окутий»). Можна також припустити, що у цих написах приховане одне з імен грізного скіфського бога.
Скіфи з великою шаною ставилися до меча і вважали меч, вкладений у піхви, своєрідним символом цілісності Всесвіту, в якому чоловіча та жіноча природа з’єдналися в єдине ціле. Меч, витягнутий з піхов, означав загрозу та виклик.
За кілька століть після скіфів Ісус Христос скаже римським легіонерам, які зі зброєю в руках прийшли взяти Його під варту: «Вклади меча свого назад до піхов, бо той, хто береться за меч, від меча й загине» (Євангеліє від Матвія, 26:52). Слова, які були істиною в усі часи, має пам’ятати кожен підступний нападник.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc