У зібранні нашого музею зберігаються незвичайні парні кубки, виготовлені у 1690-х роках майстром Натанаелом Шлаубітцем з польського міста Гданськ.
Кубки досить високі – близько 37 см. Чаші мають дзвоникоподібну форму. Їх декоровано пишним карбованим рослинним візерунком та двома зображеннями в картушах. На фоні пейзажу розміщено жіночі фігури: одну – біля якоря, з руками, складеними у молитовному жесті, другу – з хрестом та палаючим серцем у руках. Стояни виконано у вигляді литої скульптурної композиції: жінка в античному одязі лівою рукою тримає одну дитину, а правою притримує голову другої дитини, яка її обіймає. Піддон декоровано пишним листям аканта та двома медальйонами із зображеннями профільних портретів історичних персонажів.
У відповідності до європейської традиції 17 сторіччя три жіночі образи відтворюють сестер – Віру (її символами вважали у той час хрест і серце), Надію (її символ – якір) і Любов.
З часів Відродження Любов (латин. Caritas) було прийнято зображувати у вигляді молодої жінки, яка груддю годує немовля. Тим самим любов Бога до людей порівнювалася із материнською любов’ю, а любов людей до Бога – із синівською (доньчиною), бо тільки така любов є всеохоплюючою і беззастережною. Такий образ Любові-Матері поєднувався із образом Божої Матері (латин. Mater Dei).
На початку 16 століття відомий італійський художник Рафаель створив декілька картин, на яких Марію зобразив разом із двома малюками – Ісусом і Іоанном (Хрестителем) («Мадонна Діатовеллі», «Мадонна із щигликом», «Прекрасна садівниця» та ін.), а на одній з картин додає ще одне «святе дитя» («Мадонна Терранува»). Не виключено, що саме ці картини надихнули інших майстрів на створення образу Любові (Caritas) як молодої жінки із кількома дітьми (найчастіше двома). Цей образ з’явився у другій половині 16 століття і надалі відтворювався у багатьох живописних картинах і скульптурі майже до нашого часу. Бачимо його і на парних кубках, виготовлених Натанаелом Шлаубітцем.
Наразі не відомо, коли саме і на чиє замовлення були виготовлені парні кубки із зображенням трьох святих сестер, які, водночас, уособлюють головні християнські чесноти. Проте різьблений на звороті піддона одного з кубків напис говорить, що їх передав 9 березня 1697 року до Києво-Печерського монастиря київський полковник Костянтин Мокієвський, свояк Івана Мазепи по матері і один з його найближчих сподвижників.
З вірою у серці, з надією на Перемогу, з любов’ю до своєї Батьківщини – так зараз живуть всі українці. А Мудрість (Софія) наших пращурів говорить, що треба триматися гуртом і бити ворога, допоки він не покине нашу землю.
.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc