Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Продовжуємо розповідь про предмети часів Княжої Русі з колекції Музею старожитностей Київського університету ім. Св. Володимира, які нині зберігаються у зібранні нашого музею.
Один із цих предметів – золотий перстень з тонкою круглою в перетині шинкою, до якої припаяно тиснений чотирикутний щиток з денцем. Гніздо для вставки повторює форму овального каменя, який утримується глухою закріпкою.
В перстень вставлено гранат з характерним насиченим кольором. Камінь у вигляді кабошона, тобто має опуклу поліровану поверхню без граней.
Персні подібної форми характерні для західноєвропейської традиції. Вони були поширені протягом ХІІ-ХІV ст.
Насамперед це були так звані єпископські персні. Певний час церковні персні були переважно печатками із довільно вибраними власниками зображеннями або написами. З 1194 року форма єпископського персня була остаточно визначена папою Інокентієм ІІІ, який зажадав, аби кільце було золоте з коштовним каменем без будь яких зображень.
Подібні персні знайдені в похованнях прелатів (такий титул у католицькій церкві мають представники вищого духовенства), але світські особи теж носили подібні. Зокрема, відомо, що такі персні знаходилися в похованнях королев Агнеси Антіохійської, першої дружини угорського короля Бели ІІІ, та Констанції Арагонської, дружини німецького короля, імператора Священної Римської імперії Фрідріха ІІ.
.
.
