Музей – із безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Зібрання виробів із коштовних металів нашого музею складалось протягом тривалого часу і мало найрізноманітніші джерела.
Важливою частиною колекції стали ювелірні вироби різних епох, що свого часу зберігались в Музеї старожитностей Київського університету. Музей при університеті було створено практично водночас із його відкриттям: у 1834 році засновано «Музей художественных произведений», який складався із живописного, скульптурного та гравірувального відділів. Саме до цього музею було передано колекції Віленського університету, Кременецького ліцею та Уманського Базиліанського монастиря.
Музей старожитностей як окремий відділ було засновано в 1836 р. Очолив його Кіндрат Андрійович Лохвицький, який, до речі, подарував до відкриття університету свою колекцію. Музей був розташований в кімнаті університетської будівлі. З інших відділів до нього почали передавати відповідні предмети, загалом археологічна колекція нараховувала 150 предметів.
В 1842 р., згідно до нового статуту університету, було проведено реорганізацію і засновано три окремих музеї: Музей мистецтв та старожитностей, Зібрання архітектурних моделей та Зібрання для рисувальної школи. В 30-і роки минулого століття колишні археологічні університетські колекції стали частиною фонду Державного історичного музею (нині Національний музей історії України).
Одними з перших надходжень до університетського музею були знахідки, зроблені Києві в 1838 р. під час розкопок на території садиби Корольова (нині це вулиця Володимирська, 5 -7). На цьому місці колись знаходився Свято-Федорівський монастир, заснований у 1129 році князем Мстиславом Володимировичем (сином Володимира Мономаха). Розкопки проводились за ініціативи Тимчасового комітету із пошуків старожитностей, керував ними Олексій Іванович Ставровський, викладач університету, який у 1838 році став завідувачем Музею старожитностей.
Серед знахідок, переданих до музею, були золотий круглий емалевий медальйон із зображенням Спасителя, золотий невеликий хрестик, золота ажурна намистина, п’ять золотих перснів, три з них з кольоровими каменями, а два із гравірованими знаками на щитках, срібні гривні та мідні хрести-енколпіони. Існує припущення про належність цих знахідок до складу скарбу. Однак обставини їх виявлення не були зафіксовані, а тому достеменно невідомі.
Музейні колекції постраждали в бурхливих подіях ХХ століття і зараз, на жаль доля багатьох знахідок невідома, але в Скарбниці НМІУ зберігаються кілька предметів з перших надходжень до університетського музею. Це, зокрема, золоті перстень і намистина.
Золота біконічна намистина видовжена, отвори на кінцях обрамлені «манжетою» та рядком скані. В найширшій частині намистини поясок з двох рядків скані, який ділить поверхню на дві частини. В кожній частині розташовані по п’ять сканих «пелюсток». В «пелюстках» дещо недбало пророблені довгасті отвори, між пелюстками теж невеликі отвори. Аналогічні намистини були в складі скарбу 1887 року, знайденому на території Михайлівського монастиря.
Золотий перстень – литий, з напівкруглою в розрізі дужкою, що плавно розширюється, утворюючи горизонтально видовжений овальний щиток. Форма щитка підкреслена гравірованою лінією, що утворює овал. В овал вписано знак у вигляді дзеркально відображеної літери «S». Лінії зображення досить сильно заглиблені. Це дозволяє припустити, що перстень могли використовувати в якості печатки. Що означає знак на щитку – літеру «S», чи, можливо, зображення змії або ж навіть двоголової магічної Амфісбени, – можна лише припускати.
.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc