Про Матвія Наруновича відомо тільки, що мешкав він у Києві і залишив по собі чималий спадок – нині відомо понад 50 його робіт, виготовлених переважно у 1730-1750-х роках.
Переважна частина робіт Матвія Наруновича, що збереглася до нашого часу, – різне церковне начиння. Такою є й ця дарохранильниця – священна посудина, в якій зберігаються Святі Дари, в даному випадку, Тіло Христове (частинки проскури, літургійного хліба), що використовується під час таїнства причастя.
Дарохранильницю майстер виготовив у формі чотириярусної споруди, встановленої на фігурні ніжки – пташині лапи з затиснутою пазурами галькою. Такі лапи є яскравою ознакою художнього стилю бароко.
Нижній ярус – скринька з висувним ящичком (ковчежць), яку встановлено на східчасту основу. Нижній край основи декорований по периметру візерунком з акантових листочків. На широких стінках скриньки у рельєфі зображено янгола і гірлянди плодів з квітами, підвішених на стрічках.
На східчастому постаменті другого ярусу встановлено труну, на одній із широких стінок якої зображено євангельський сюжет «Христос у гробу», на одній із торцевих –янгола, а на двох інших – акантовий орнамент. На труні майстер розмістив букет (символ воскресіння), основою якого є велика квітка. З-під неї на довгих стеблинах розходяться врізнобіч квітки та листочки. В кутах цього ярусу встановлені пласкі (зроблені із штампованих пластин) фігурки чотирьох Євангелістів, імена яких вигравірувано на їхніх німбах. А по периметру виступаючого краю основи другого ярусу підвішені на колечках пластинки у вигляді китиць.
До кутів верхньої площини основи другого ярусу приєднані S-подібні кронштейни, що підтримують східчасту підставку третього ярусу. В центрі його розміщено карбовану пластинку, що відтворює пагорб, на якому знаходиться ягня (Агнець Божий, символ жертовності Христа) і корогва з хрестом (символ перемоги Ісуса Христа над смертю). З усіх чотирьох сторін на краю основи третього ярусу розміщено карбовані фігурки крилатих янголів, які сидять (одна фігурка відсутня).
На чотирьох вигнутих кронштейнах у вигляді пагонів з обрубаними відростками (символ смерті), встановлено невеличку підставку, яка є основою для ажурного зображення сцени Воскресіння, що здіймається над дарохранильницею.
На нижньому краї нижнього ярусу поставлені клейма майстра (МН), міста та 12-ї проби срібла.
Нам нічого не відомо про цю дарохранильницю: хто був її замовником, в якій церкві вона перебувала, чи використовували її під час богослужіння. В 1920-х роках вона потрапила до Всеукраїнського історичного музею ім. Тараса Шевченка, і тим самим для прийдешніх поколінь було збережено чудовий твір загадкового українського майстра Матвія Наруновича.
.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc