3 червень о 14:28
У «грецькому залі» виставки «Збережено в Україні» можна побачити невеличку теракотову скульптурку у формі жіночого погруддя висотою 19 см. 
Її знайшли у великій будівлі в Ольвії 1935 року під час досліджень Івана Мещанінова. Виготовили теракоту, ймовірно, ольвійські майстри в IV–III ст. до н. е. Це погруддя всередині порожнисте та ззаду має отвір.
На голові жінки розміщена посудина конічної форми. Її зачіска прикрашена вінком із листя та плодів плюща, чоло – стрічкою. Раніше такі теракоти вважалися зображенням грецької богині Деметри з калафом (кошиком) на голові. Нині ж дослідники схиляються до зв’язку таких зображень із поклонінням Діонісу. Характерні округлі виступи над чолом діонісійських персонажів у науковій літературі називають коримбами. Коримб — це ботанічний термін, що позначає суцвіття щитком. Саме так, округлим щитком, розташовані цвіт і плоди плюща. За легендою, коли народився Діоніс, з’явився плющ, аби захистити немовля від світла, що вбило його матір, Семелу.
За сучасними поглядами дослідників, ця теракота є фіміатерієм, і його використовували для розкурювання пахощів. Ефірну олію наливали у відкриту розігріту чашу, тому аромат тримався тривалий час. Давні греки приносили жертви богам, покладаючи плоди чи зернята, наливаючи чи кроплячи вівтарі олією, вином, пахощами і навіть кров’ю тварин. Сам вівтар малих розмірів або фіміатерій також міг бути принесеним у дарунок божеству.