Музей – із великою повагою та безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
З давніх давен такі прикраси, як персні (каблучки, обручки, кільця), в уяві людей були наділені особливою магічною силою.
Саме з перснями пов’язані різні вірування, легенди. Зокрема, це розповідь про кільце царя Соломона, яке вважають символом мудрості, а також про кільця-обручки – свідчення любові, влади, вияву батьківської любові і прощення тощо. Персні застосовували як печатки – знаки соціального престижу. Персні часто мали алегоричний зміст. Інколи його розкривали написи. Наприклад, на щитку золотого персня, знайденого в гробниці (XVI ст. до н.е.) біля знаменитого Кносського палацу на острові Крит, читаємо: «Чим акуратніше зав’яжеш вузол, тим легше його буде розв’язати».
Персні, за уявленнями давніх людей, мали захисну силу.
Проте описуючи події чи символічне значення прикрас, автори, найчастіше, не вказували, який вигляд вони мали. От і про форму та декор «персня Полікрата» ми не знаємо нічого, крім змісту, який колись (у V ст. до н.е.) сучасники вкладали у цей вираз. Давньогрецький історик Геродот розповів про правителя на острові Самосі Полікрата. Він захопив владу з допомогою двох своїх братів. Всі вони діяли підступно: під час свята, присвяченого богині Гері. А через деякий час Полікрат став тираном на острові, вбивши одного брата, і вигнавши другого. Ще про Полікрата відомо, що він мав великий флот, який використовував для піратських дій в Егейському морі. З іншого боку, він викликав захват у сучасників і перемогами над ворогами держави, і діяльністю як будівничого та мецената. Цар забезпечив собі підтримку від Єгипетського фараона і той порадив пожертвувати на знак подяки богам якусь дорогу річ. Полікрат кинув у море свій улюблений перстень. Але його проковтнула риба, яку упіймав через деякий час рибалка, і знайшовши всередині риби перстень, подарував прикрасу Полікрату. Тобто, боги не прийняли пожертви, і це дуже схвилювало Полікрата – він чекав біди. І справді, через деякий час царя підступно вбили перси (Геродот, ІІІ, 39–60).
Вираз «перстень Полікрата» став фразеологізмом, який означає, що за білою смугою буде чорна. Але може бути й інший сенс у розповіді Геродота: за всі свої вчинки, а особливо – підступність, жорстокість, жага влади будь – якою ціною – за все доведеться платити, і ніякі жертви богам не врятують.
А на землях, які колись називали Скіфією, знайдено розкішний перстень (він походить із випадкових знахідок ще наприкінці ХІХ ст. поблизу с. Таганча на Черкащині), зроблений, як вважається, десь у Середземномор’ї. Витвір з високим об’ємним щитком у формі зрізаного конуса. До його нижньої частини припаяна шинка з круглого у перетині дроту. Обидва її кінці оформлені у вигляді голів хижака з породи котячих. Зображення відділені від шинки сильно потертими плетінками з тоненького дроту. Такий же дріт використали для декору щитка. На його стінках – вертикальні “S”-подібні завитки з кулькою зерні у вершині кожного елемента. Нижня та верхня площини конуса облямовані плетінками (“косичками”). Зверху на щитку рубчастими дротинками викладена розетка з сімома пелюстками.