Музей – із великою повагою та безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Міфічний світ, створений уявою скіфів, залишається для нас таємничим. До нас дійшло дуже мало їхніх оповідей і легенд. І тільки безмовні зображення свідчать про багату уяву, розповідають про неймовірних істот, які, на думку давніх мешканців причорноморських степів, існували в різних світах…
У травні-червні 1971 року експедиція Інституту археології АН України, яку очолював Борис Мозолевський, під час розкопок кургану Товста Могила на Дніпропетровщини, дослідила гробницю вельможної скіф’янки.
У останню подорож її вбрали в ошатний одяг, прикрашений численними золотими пластинками з витисненими зображеннями різних істот та сцен боротьби між ними. На 25 з них було відтворено ось такого фантастичного звіра.
В обрисах рельєфу проступає неймовірний образ: істота має тулуб лева з масивними лапами, її голова мов у цапа – з рогами та довгими вухами, над плечем здіймається крило, вигнуте серпом, а довгий закручений хвіст закинутий на круп. Істота підняла одну передню лапу, а голову повернула анфас, мовбито пильно спостерігаючи, що відбувається довкола.
Якщо про грифонів, крилатих істот з орлиною головою і тулубом лева, нам відомо з розповідей греків, то про цих звірів час не зберіг жодної згадки.
З його зовнішнього вигляду можна сказати, що крила свідчать про їх належність до небесного світу, левиний тулуб – про божественне достоїнство. А ось цап (чи радше дикий козел) в іранській міфології вважався втіленням бога війни та перемоги – того, чиє скіфське ім’я нам не відоме, а тому умовно називаємо його Скіфським Аресом.
Таких істот вшановували на Боспорі. Подібного рогатого й крилатого звіра, що стоїть на колосі, навіть карбували на золотих монетах-статерах. Висловлювалася думка, що цей образ міг бути запозиченим з Ахеменідського Ірану.
То ким була ця загадкова істота? Які міфи про них розповідали? Товста Могила продовжує зберігати свої таємниці…
.
.