Музей – із великою повагою та безмежною вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Можна стверджувати, що чим менший за розмірами ювелірний виріб, тим більше докладено майстерності у його виготовленні. Прикладом цього є невелика підвіска роботи невідомого майстра, який мав за взірець подібні візантійські вироби ХІ – першої половини ХІІ століття.
Підвіска – порожниста, краплеподібної форми, висотою 20,5 мм, з наскрізним отвором по вертикалі. Вона прикрашена складними візерунками, виготовленими у техніці перегородчастої емалі. Тонкі золоті смужки-перегородки утворюють графічний малюнок візерунка, а простір між ними заповнений емалями синього, білого, червоного, жовтого і зеленого кольорів.
Поверхня підвіски розділена на вісім трапецієподібних орнаментальних полів чотирма вертикальними і одним горизонтальним решітчастими поясками. Квадратні чарунки на поясках заповнені інкрустацією зеленого кольору.
У місцях перетину вертикальних поясів із горизонтальним розташовані отвори.
Декор, що заповнює орнаментальні поля, чергується.
По два верхніх і нижніх поля прикрашені рослинним візерунком зі звивистих пагонів. Кольори тут немовби розтікаються, змішуються. Синій змішується з червоним, з білим, перетікає в блакитний, додається зелений, який теж змішується, створюючи враження райдужної плівки.
Інші чотири поля, заповнені білою емаллю, уквітчані червоними хрестиками із розширеними лопатями.
У вузькій частині кожного трапецієподібного поля виділено півколо, у кожне з яких вписаний мініатюрний трипелюстковий крин. Ці деталі орнаменту утворюють хрестоподібну композицію, центром якої є отвір, обрамлений решітчастим пояском. Отвір у широкій частині обрамлений своєрідною золотою манжетою.
Візантійські підвіски краплеподібної форми могли використовуватися в якості підвісок до головного убору, бути елементами складних прикрас, зокрема, скроневих, або нашиватися на одяг.
Але щодо даної підвіски, ймовірно, візантійські емалі лише слугували взірцем, який намагались наслідувати при їх виконанні, але без розуміння деяких принципів візантійської орнаментики. В такому разі і призначення цього виробу, який доречніше називати намистиною, не може бути з’ясоване.