Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
1887 року британська археологічна експедиція, очолювана професором Лондонського університету Фліндерсом Пітрі, відкрила в єгипетській оазі Фаюм гробницю І ст. до н.е. Там зберігалися мумії померлих, які доповнювали портрети, виконані на дерев’яних дошках в техніці енкаустики. Такі портрети – оригінальне нововведення часів римського панування в Єгипті.
Портрети мумій були вже віддавна знайомі європейцям, але саме Пітрі започаткував археологічне дослідження цих пам’яток. Того року було знайдено 81 мумію з портретами.
Нині фаюмських портретів відомо багато сотень. Завдяки ним люди з минулого зустрілися з майбутнім, нашим сьогоденням. А ми маємо змогу не тільки вдивитися в риси обличчя давніх мешканців римського Єгипту, але й дізнатися про деякі їхні вподобання – які зачіски носили, яким прикрасам надавали перевагу.
Інколи серед прикрас на фаюмських портретах можна побачити ті, що відомі з археологічних знахідок.
Ось як на портреті чарівної жінки, виконаному близько 140 р. н.е. Він походить з селища Ер-Рубаят в Фаюмі і був придбаний у 1927 р., а нині знаходиться в Старому музеї (Altes Museum) в Берліні.
Ця заможна молода жінка зображена з двома разками намиста – одне з доволі великих перлів, які мабуть походять з Перської затоки, друге – з коштовних каменів.
Звичайно, по живописному малюнку неможливо достеменно визначити з якого саме каменю виготовлені намистини, але за формою та темним кольором вони нагадують намисто з гагату із включенням золотих намистин, знайдене в похованні вельможної сарматки в кургані Соколова Могила. Цю пам’ятку І-ІІ століття н.е. дослідила експедиція Інституту археології під керівництвом Галини Ковпаненко поблизу с. Ковалівка Миколаївської області у 1974 році.
Намисто – один з набірних «браслетів», що прикрашали руки. Галина Ковпаненко за польовими спостереженнями зробила припущення, що шість коротких разків різних намистин були нашиті на рукава (по три на кожен), а не носилися як власне браслети. Лівий рукав прикрашали, зокрема, ось ці намистини, що складуються у гармонійний разок із поєднанням чорних і сонячно-золотавих кольорів.
Чорні циліндричні намистини виточено з гагату. Золоті – циліндричні, порожні в середині, прикрашені зерню в гніздах з дротинок, скручених кільцями і вкладених у три ряди впритул одна до одної.
Гагат – різновид кам’яного вугілля, але іншої щільності, в’язкий, зі смолянистим полиском. Тому його ще називають чорним бурштином, але він іншого походження – адже це не закам’яніла смола, а трансформована деревина.
В римські часи гагат добували у Британії, на берегах Рейна та в Малій Азії, а вже з торговцями вироби з цього каменю розходилися по всім провінціям та потрапляли до сусідніх народів, зокрема, сармат.
Жіночий портрет. Енкаустичний розпис по дереву.
Близько 140 р. н.е. З селища Ер-Рубаят, Фаюм, Єгипет.
Придбаний у 1927 р.
Зберігається в Старому музеї (Altes Museum), м. Берлін, Німеччина.
Фото з відкритих джерел
Намисто.
Гагат, золото.
І-ІІ століття н.е.
Курган Соколова Могила, жіноча гробниця. Дослідження експедиції Інституту археології під керівництвом Галини Ковпаненко поблизу с. Ковалівка Миколаївської області у 1974 році.
Зібрання Скарбниці Національного музею історії України.
