Археологи підтвердили місцеві легенди про знахідки монет, бо на берегах балки, що впадає до Буго-Дніпровського лиману, було знайдено з десяток поселень переважно скіфо-античного часу.
Балка Чортувата знаходиться всього за 5 кілометрів від найбільш відомого причорноморського античного міста-колонії Ольвії (її назва в перекладі з грецької означає Щаслива). Перші переселенці з далекого Мілету, який потерпав у той час від нападів персів, з’явилися на ольвійському узбережжі ще наприкінці 7 століття до н.е. Колоністи освоювали довколишні землі, сіяли пшеницю, випасали худобу. Поруч з’являлися й поселення місцевого населення. Так і були залюднені в давнину береги балки Чортуватої.
Перше поселення на цій балці було відкрите у 1932 році. А у 1938-му на Чортуватівському поселенні розкопки проводив один із загонів Ольвійської експедиції щойно створеного Інституту археології АН УРСР, якою керував відомий дослідник античного міста і директор Ольвійського заповідника Лазар Славін.
Вірогідно, саме тоді й було досліджено поховання раннього середньовіччя, де було знайдено пару цих незвичних масивних підвісок. Про детальні обставини розкопок, на жаль, нічого не відомо.
Прикраси (їх висота 74 і 71 мм) виконані у вигляді перевернутих пірамідальних фігур, прикрашених численною зерню різних розмірів та прикріплених до великих кільцевих підвісних елементів. До нижнього кута обох пірамідок припаяні по 3 порожніх золотих кульки, до яких в свою чергу прикріплено по одній масивній кулі, також прикрашеній дрібною зерню.
Аналогічні прикраси відомі за знахідками у хозарських пам’ятках VII–VIII ст. від Кавказу до території сучасної Угорщини. Зокрема, підвіски-пірамідки, що відрізняються великими розмірами, походять з відомого Глодосівського поховально-поминального комплексу.
Значною є ймовірність того, що ці підвіски були виготовлені в одній з майстерень Криму (адже Ольвія на той час вже не була тим могутнім ремісничим центром, як то було у античні часи). Ювелірна техніка і майстерність виконання прикрас говорять про відчутні візантійські естетичні впливи, втілені у цих дорогоцінних виробах. Тому не випадково, що подібні предмети мали неабиякий попит серед вельможних кочовиків Північного Причорномор’я.
.
.