20 березня о 09:12

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Ця нагрудна прикраса входила до складу ранньосередньовічного комплексу, який випадково знайшов десятикласник школи села Глодоси Кіровоградської області Володимир Чухрій 9 червня 1961 року.

Серед знахідок, що датуються переважно VII–VIII століттями, були коштовні прикраси, кінська збруя, предмети озброєння, фрагменти посуду. Археолог Алла Сміленко дослідила місце знахідки і виявила перепалені людські кістки. Вони свідчать, що комплекс пов’язаний з поховальним або поминальним тюркським обрядом. Однак його етнічна приналежність залишається предметом дискусій. Можливо, він пов’язаний із Великою Булгарією хана Кубрата або з періодом становлення Хозарського каганату. Надзвичайне багатство скарбів, до складу яких входило близько 100 золотих виробів загальною вагою 2,583 кг і близько 70 срібних виробів вагою 1,026 кг свідчить про те, що їх власник посідав одне з найвищих місць в ієрархії.

Нагрудна прикраса складається з трьох елементів: двох частин товстого ланцюга складного плетіння та круглого медальйона.

Одна частина ланцюга завершується фігурним центральним медальйоном у вигляді оздобленої круглою вставкою порожнистої квадратної коробочки з увігнутими сторонами, фланкованої овальними коробчастими кастами зі вставками. Касти облямовані зерню. Доповнює декор центральної частини орнамент у вигляді стилізованих зміїних голівок, розміщених у кутах чотирикутника та оточених зерню.

Круглий медальйон (діаметр 62 мм) виконаний з тонкої пластини. Збоку, праворуч – трикутний виступ у вигляді стилізованої зміїної голівки, на поверхні якого два гнізда для вставок, облямовані зерню. Поверхня декорована десятьма концентричними орнаментальними поясами. Починаючи із зовнішнього краю чергуються велика та дрібна зернь, перлинки, нанизані на дріт, прикріплений до основи петельками, два ряди скрученого вдвоє дроту. Центром композиції є вставка в овальному гнізді з мініатюрним зображенням Ерота в техніці інталії. Ерот зображений оголеним, його ноги напівзігнуті, за спиною невеликі крильця, в правій руці лук та стріла. Форма каменю, стиль та техніка зображення характерні для римських гем ІІ-ІІІ ст.

Ланцюги з медальйонами та підвісками були відомими візантійськими прикрасами, розповсюдженими у Східному Середземномор’ї. У варварському середовищі прикраси створювали імітацію престижного ранньовізантийського костюма, для якого типові кольє з круглими або овальними бляхами.

Час і місце виготовлення знайдених ювелірних виробів різняться. Значна частина прикрас виготовлена візантійськими майстрами, оздоби зброї пов’язані зі східною традицією, посуд походить з Ірану. Пізніші речі датуються VII ст., а найдавніша з них – вставлена в круглий медальйон невеличка гема із зображенням Ерота.

.

🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦

.

#Глодоси #ВолодимирЧухрій #АллаСміленко #ХанКубрат #ВеликаБулгарія #ХозарськийКаганат #ІнститутАрхеології #КіровоградськаОбласть

20 березня о 09:12Нагрудна прикраса.
VII–VIII ст.
Золото, сердолік, онікс, перли.
Кування, штампування, волочіння, філігрань, інкрустація, різблення.
Поховально-поминальний комплекс поблизу с. Глодоси, Кіровоградська область. Випадкова знахідка, 1961 р.

Зібрання Скарбниці Національного музею історії України.

Фрагмент центральної частини медальйона, частини нагрудної прикраси.
Римська гема ІІ-ІІІ ст., медальйон VII–VIII ст.
Золото, онікс, перли.

Поховально-поминальний комплекс поблизу с. Глодоси, Кіровоградська область. Випадкова знахідка, 1961 р.

Зібрання Скарбниці Національного музею історії України.