26 лютий о 10:28

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Драконами називають фантастичних істот, що поєднали в собі частини реальних тварин з різних сфер всесвіту – тіло хижаків (середня, земна сфера), крила птахів (верхня, небесна сфера) і хвіст, гребінь, луска тощо різних представників плазунів та риб (нижня, підземна та підводна сфера).

Є два їх головних різновиди, що відрізняються кількістю лап – істоти на чотирьох лапах або на двох. Перші, чотирилапі, властиві, переважно, для традиції народів Далекого Сходу. До Європи цей образ потрапив уже в перші століття н.е., мабуть, завдяки сарматам. А ось «авторами» дволапих драконів є скіфи.

Влітку 1972 року Інгульська експедиція Інституту археології АН України, якою керувала Олімпіада Шапошнікова, провадила розкопки курганів неподалік села Піски Миколаївської області. Місцеві мешканці називали цю місцину «Три Могили», бо далеко в степу виднілися три великі кургани, розташовані на плато лівого берега річки Інгул. Поряд розташовувалися ще декілька менших. В одному з цих трьох курганів (№ 9), що колись мав висоту до 4 метрів, археологи дослідили дві гробниці скіфських вельможних воїнів, можливо, володарів місцевих племен кочовиків. Центральне поховання було вщент пограбоване ще в давнину, а ось бокове, споруджене вже в останні десятиліття IV століття до н.е., повністю вціліло.

Юний воїн (йому було всього 15-16 років) був похований в урочистому вбранні, обшитому золотими аплікаціями, на шиї – золота гривна із зображенням голови грифона на кінцях, на правій руці – срібний браслет, на ногах – срібні поножі, на поясі – пояс, прикрашений срібними золоченими пластинками. Поряд лежала зброя – горит, меч, три дротика. На поясі був батіг, руків’я якого прикрашали срібні деталі. В просторій камері також було чимало різного посуду з наїдками, вином та, можливо, іншими напоями.

Вбрання прикрашали 99 золотих пластинок квадратної форми двох типів – із зображеннями драконів (75) і рослинного мотиву (24).

Дракона на пластинках відтворено із роззявленою зубастою пащею, під якою звисає «півняча» борідка, великим круглим оком, вухом, що стирчить, гребнем на шиї, лапами у позиції кроку (одна лапа піднята, на іншій він стоїть), двома серпоподібними крилами, і гладким зміїним тулубом та хвостом, закрученим у кільце. Із зовнішнього боку хвоста зображено змію (?) з лускатим тулубом і пласкою головою.

Зображення таких істот, зовсім не відомих грецькій традиції, походять й з інших скіфських курганів IV століття до н.е. Загалом це був час виникнення великої кількості фантастичних образів, що поєднували в собі частини різних тварин, далеких одна від одної в реальній природі. Певно що, кількісно домінували серед них грифони, але було чимало й інших, особливо, драконів.

В подальшому зображення скіфських драконів були запозичені іншими народами Європи та Азії. Уже в часи середньовіччя вони співіснували зі своїми чотирилапими родичами, але значно поступалися їм у популярності.

.

🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦

.

#скіфи #меч #дракон #Скіфія #грифон #ОлімпіадаШапошникова #ЮрійГребенніков #ІнститутАрхеології #МиколаївськаОбласть #Піски #воїн