#Цього_дня 30 травня в Україні відзначається День Степу.
Значна частина експонатів нашого Музею пов’язана зі Степом. Кіммерійці, скіфи, сармати, алани, готи, гуни, авари, булгари, хозари, мадяри, печеніги, половці, татари – десятки народів за останні тисячоліття були господарями Степу. Пам’ятаємо також, що у 16 столітті він став колискою українського козацтва.
Прикраси, посуд, зброя, предмети культу, кінська збруя розповідають про культуру та побут степових мешканців. Та є один експонат, що мовбито увібрав у себе Дух Степу, його звуки і запахи, його радості й печалі, його минуле та майбутнє…
Цей непомітний одразу предмет – фрагмент золотої пластинки із зображенням овечок, що біжать. Його було знайдено у 1969 році в одному з поховань скіфського кургану Гайманова Могила на Запоріжжі. Грабіжники ще у давні часи зруйнували поховання та розтрощили предмети, які там знаходилися. І наразі не зрозуміло, декором якого предмета була ця пласка пластинка, що кріпилася цвяшками, і якою була загальна композиція зображення на пластині.
На фрагменті майже повністю зберіглася фігура овечки, що біжить. Над її спиною бачимо частину спини, шию і голову другої овечки, яка з острахом озирається назад. Цей невеликий пошкоджений фрагмент є свідченням високої майстерності давнього ювеліра. Експресія, яку йому вдалося передати, дозволяє уявити живу картинку, сповнену життя. Не дивно, що цей маленький шедевр надихнув Бориса Мозолевського на проникливі поетичні рядки:
Хто там – вовк, орли, шакали?
Мчать, на вітрі розпростерті!
Від загибелі тікали –
Опинилися в безсмерті.
Воля з розпачем зітнулась,
Мов струна відбилась в деку.
А одна ще й озирнулась –
Вухом ловить небезпеку…
…Минули століття, і вже для козаків Степ став рідною землею:
Оглянься, небораче,
На білий світ-море!
Твоя мати — твоя воля;
Батько твій — Степ сивий;
Сестра твоя — твоя доля;
Брати твої — два пистоля!
Гостра шабля — твоя жінка
Яничарка — твоя тітка,
А хатина — Світ без тина,
Козацька перина!
Мати-воля тебе знарядить,
Батько-степ тебе направить,
Сестра-доля не покине!
Степ – то наша, українська земля! Зароджена козацькими шаблями, розкреслена чумацькими возами, випестувана руками хліборобів, осяяна дніпровськими станціями, розквітла, багатоголоса!
Тут у всі часи загартовувалася воля України. Тут, у Степу, неодмінно переламаємо злу ворожу силу і здобудемо Перемогу!
.
Допомогти підрозділу, де служить наш співробітник Олександр Хоменко:
5168 7520 2962 9303
PayPal: lesiakhomenko2005@gmail.com