ЗОЛОТА ОРДА (XIII-XIV ст.)

На початку XIII ст. в Центральній Азії виникла могутня монгольська держава на чолі з Чингісханом, після смерті якого вона розпалась на кілька великих володінь, або улусів, що з часом стали самостійними державами. Найбільший західний улус, заснований ханом Батиєм, онуком Чингісхана, пізніше дістав назву Золота Орда. Вона була однією з наймогутніших держав Європи та Азії понад двісті років. Характер культури Золотої Орди, зумовлений особливостями політичного, економічного і соціального життя держа- ви, визначався взаємодією культури степовиків-кочовиків з синкретичною культурою міст. Крім монголо-татар, золотоординські міста населяли половці, болгари, руські, вихідці із Західної Європи, Середньої Азії, Криму, Кавказу тощо. Тобто основу міської культури становили традиції художньої творчості підкорених народів. Характерною рисою золотоординського стилю є техніка декорування виробів, головним чином посуду: чіткий гравірований чи карбований малюнок, тло якого вкрито крапками. Смаки степової та місь- кої знаті найповніше відбилися в ювелірному мистецтві. Зображення на ювелірних виробах здаються іноді надто реалістичними, але в цілому вони мають вигляд орнаментальних мотивів, підпорядкованих структурі предмета, його візерункам — медальйонам, розеткам, бордюрам. Їх поверхню вкривали позолотою.