У 1977–1978 роках експедиція Інституту археології НАН України під керівництвом Миколи Чередниченка проводила розкопки великого кургану неподалік міста Бердянськ. Було знайдено чимало цікавого, що дозволило розширити наші знання про скіфів.
З-поміж численних золотих аплікацій виділяється одна пластинка, яку археологи знайшли у Східній гробниці. На ній бачимо сфінкса – популярний образ давньогрецьких міфів, який був прийнятий і скіфами.
Зазвичай сфінкса (точніше – сфінгу, бо у греків вона завжди була жіночого роду) відтворювали у профіль чи анфас з гордовитою поставою. Істота в таких випадках сидить, граційно склавши лев’ячі лапи і пильно вдивляючись поперед себе.
А ось на бердянській пластинці – все не так, повний розрив шаблону: ми бачимо сфінгу, яка повернула голову назад і підняла одну задню лапу, мовбито, кицька, що зібралась почухатися. І в цьому русі зовсім не відчувається тієї загрози, яку, за грецькими міфами, несла істота людям.
А можливо то тільки наші сучасні асоціації, що пов’язали грізний образ минулого з нашими пухнастими улюбленцями.
.
.