Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня
2 лютого (21 січня за юліанським календарем) 1812 року народився український письменник, поет і байкар Євген Гребінка.Він прожив недовге життя – неповних 37 років. Але це були роки сповнені творчості, активної діяльності та сміливих задумів.
Народився Евген Павлович на хуторі Убіжище (нині село Мар’янівка) на Полтавщині у дворянській родині. У 1825-1831 роках навчався у Ніжинській гімназії вищих наук (у той час самий престижний навчальний заклад в Україні), де і розпочалася його літературна діяльність. Активний період його життя припав на жорсткі часи правління імператора Ніколая І, коли фактично все українське було під забороною.
Після завершення гімназії Гребінка три роки був на військовій службі, а після відставки у 1834 році переїхав до Петербургу, де і прожив до кінця життя, працюючи то чиновником, то викладачем.
Вже за рік Гребінка познайомився с Тарасом Шевченком і взяв саму активну участь у викупі його з кріпацтва. У подальшому поети стали добрими приятелями. У 1840 році Гребінка допоміг з організацією першого видання «Кобзаря». У 1843 році вони разом мандрували Харківщиною. І того ж року був надрукований роман Гребінки «Чайковський» з епіграфами, взятими з Шевченкових творів.
За сприяння Гребінки у 1841 році був надрукований альманах «Ластовка», в якому Євген Павлович зібрав твори різних українських авторів. Це було унікальне літературне видання, що представило значний спектр творів, написаних українською мовою, існування якої відкидала тодішня еліта російського суспільства.
У 1847 році Гребінка заснував парафіяльне училище для сільських дітей у селі Рудці Лубенського повіту, яке діяло на його кошти. Були плани розширити цю діяльність, але невиліковні у той час сухоти передчасно перевали його життя.
В тогочасних умовах творчість всіх українських письменників була двомовною. Так само і Гребінка поезії та байки писав переважно українською, продовжуючи традицію свої попередників – Григорія Сковороди та Петра Гулака-Артемовського. А ось прозові твори були написані переважно російською. У тому числі й головний його твір – роман «Чайковський», оповідь про події визвольної війни 1648 року. Його було створено на основі родинних переказів (мати Євгена Павловича – Надія Іванівна – походила з роду Чайковських). Це велике епічне полотно про суворе життя козаків, про мужність і вірність у дружбі.
Серед прозових творів Євгена Гребінки є й повість «Ніжинський полковник Золотаренко», присвячена неординарній і суперечливій особистості в українській історії середини XVII століття Іванові Микифоровичу (Ничипоровичу) Золотаренку. Його історія пов’язана з легендами про козаків-характерників та наповнена містикою.
А у зібранні нашого музею зберігається Євангеліє у розкішній срібній оправі, виготовленій невідомим київським майстром у 1658 році на замовлення рідного брата ніжинського полковника та наказного гетьмана – Василя Золотаренка. Він був одним із найближчих сподвижників Богдана Хмельницького і його зятем. По смерті брата у 1655 році Василь прийняв посаду Ніжинського полковника і не раз відзначився у подальших бурхливих подіях.
Євангеліє було вкладом до храму святителя Миколая у Ніжині.
Накладні наріжники верхньої дошки мають Г-подібну форму, а середник виконано у формі арки з двома колонами, які нагадують вхід до монастирської обителі. На поверхні наріжників – складні рельєфні композиції із зображенням Євангелістів та серафимів. Між ними з боків – накладні смужки з карбованими ренесансним візерунком із в’юнкого стебла з листям та пагонами. В арці середника – накладне відлите «Розп’яття», обабіч – теж окремо виготовлені фігурки Богоматері (ліворуч) та Іоанна Богослова (праворуч). В декорі присутні вставки кольорового скла, що імітувало коштовне каміння.
Шануйте та читайте класиків, вивчайте українську історію та приходьте до музею, де ви зможете доторкнутися до світу старожитностей і предметів, пов’язаних з видатними особистостями нашого минулого.
.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc