Так було і 15 травня 1854 року, коли почали споруджувати будинок Присутніх місць (тобто міської адміністрації) на Софійській площі (нині це вулиця Володимирська, 15). Робітники випадково натрапили на невеликий «скарб», що складався із золотого персня, глиняної іконки із зображенням двох святих у вінцях, срібного кільця та половинки бронзового хреста-енколпіона. Ці знахідки ХІІ – початку ХІІІ століття, на щастя, передали до археологічного музею Київського університету імені Святого Володимира. З них золотий перстень з часом опинився в зібранні нашого музею.
Це золотий перстень з пласким щитком у формі шестикутника, гранчастими плечиками та пластинчастою дужкою. Плечики орнаментовані геометричними фігурами у вигляді трикутників, заповнених паралельними лініями.
У центрі щитка зображений знак, що має вигляд прямої лінії, від якої праворуч перпендикулярно відходить округлий завиток, доповнений рисками. Знак міститься в подвійній рамці за обрисом самого щитка у формі шестикутника, оточеній зовні подвійним рядом крапок. Протилежний від завитка куток рамки відграничений двома рисками, а в квадраті, що таким чином утворився вирізьблено крапку. Усі орнаментальні зображення виконані різцем і заповнені черню.
Дослідники вважають такий знак князівським. Його зображення (у різних варіантах виконання) відоме ще на трьох золотих перснях, що походять з Києва. Як зазначає Людмила Пекарська, перстень зі «скарбу» 1854 року, вірогідно, належав відомій особі з київської княжої династії і слугував печаткою.
Проте дивує доволі «скромний» характер інших знахідок зі «скарбу», що аж ніяк не мають княжого статусу. Як перстень потрапив до них? Чи був це скарб, а чи окремі знахідки, зібрані поряд? Чому цей знак відрізняється від відомих княжих знаків Рюриковичів?
Запитання ще залишаються, бо давні предмети продовжують зберігати свої таємниці…
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3N0zQKI