Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Ви, мабуть, добре знаєте початкову тему П’ятої симфонії Людвіга Бетховена – «Доля стукає у двері». Та чи знаєте ви, що ця симфонія, а також Шоста симфонія та три струнні концерти були присвячені приятелю та меценату композитора, синові останнього українського гетьмана, графові Андрієві Кириловичу Розумовському?
#ЦьогоДня, 2 листопада, 270 років тому (1752) в гетьманські столиці місті Глухові народився третій із шести синів Кирила Розумовського Андрій.
Отримав освіту в «домашній академії» і Страсбурзькому університеті. Служив на флоті, брав участь у Чесменському бою з турками. Вийшов у відставку і вже у 21 рік перейшов на придворну службу. Заприятелював зі спадкоємцем престолу Павлом Петровичем, що дуже не сподобалося його свавільній матері Катерині ІІ. І саме це стало початком його довгої дипломатичної кар’єри.
Граф Андрій Розумовський був послом в Неаполі, Копенгагені, Стокгольмі і, нарешті, Відні. У 1788 році він одружився з австрійською графинею Єлизаветою Тун-Гогенштайн. І саме через родину дружини Розумовський увійшов в культурне та світське життя Відня.
Подружжя на власні кошти (у 1803 році Андрій отримав велику спадщину) збудувало величний палац, з парадної сторони оточений великим парком, а згодом і міст через Дунай. Зайнялися колекціонуванням картин, що призвело до створення відомої картинної галереї. Єлизавета відкрила власний салон, а Андрій створив музикальний квартет, де виконував роль другої скрипки. Дипломат був закоханий у квартетну музику і, вважається, що він надихнув і Бетховена на написання музика для струнних квартетів, що стало новим етапом у розвитку європейської музики.
Андрій Розумовський був послом у Австрійській імперії у непрості роки протистояння Європи з Наполеонівською Францією. Вважається, що саме йому вдалося залучити австрійців до спільного антинаполеонівського союзу та вступу у війну.
Зрештою, саме його віденський палац став одним з центрів створення нової Європи у 1814 році, коли в австрійській столиці зібрався політичний конгрес. Але недотримання правил безпеки призвело до грандіозної пожежі…
Граф вийшов у відставку і ще 20 років жив у своєму палаці, який так і не вдалося повністю відновити. У нього не було дітей, а дружина померла ще у 1806 році.
Але по ньому лишився палац, який з часом відремонтували (і не один раз) і в якому довгий час розміщувалася Федеральна геологічна служба, а нині він знову став приватним. Від саду майже нічого не залишилося, перебудували й міст через Дунай. Але вулиця, де розташований палац, продовжує зберігати ім’я графа.
А в зібранні нашого музею зберігається печатка, що належала старшому братові Андрія – графові Олексію Кириловичу Розумовському (1748–1822), відомому державному діячу, міністру освіти, а окрім того – дідові письменника Олексія Костянтиновича Толстого та прадіда відомої терористки з організації «Народна воля» Софії Перовської.
Печатка сердолікова у золотій оправі, з дерев’яною ручкою. Вирізьблена в техніці інталії. В центрі на великому щіті – двоголовий орел. На його грудях – маленький щит з родовим гербом Розумовських: панцир, пронизаний двома стрілами, розташованими паралельно і назустріч одна одній. Великий щит увінчаний графською короною, над нею – прапор, на якому зображено панцир. З обох боків щита – фігурки щитотримачів: з одного – озброєний шаблею і сагайдаком зі стрілами козак в опанчі, в одній руці у нього лук, іншою він притримує щит; а з протилежного – поляк зі списом у руці. Під гербом звивиста стрічка з девізом латиною: “FAMAM ЕXTENDERЕ FAСTIS” (“Славу примножувати справами”).
Печатка вставлена у гладеньку золоту оправу, яку приєднано за допомогою чотирьох пташиних лап, що затисли кульку, до декорованої обойми. Вона насаджена на грушоподібну ручку з чорного дерева. До ручки зверху прикріплено золоту пластинку з вигравіруваною латинськими літерами монограмою: “САR”, яка означає латиною «Cоmes Alexius Rasumowski» (Граф Олексій Розумовський).
Від великого роду Кирила Розумовського (він мав 6 синів) нині лишилася тільки одна гілка – нащадки його сина Григорія, вченого-мінеролога, який оселився в австрійській Моравії. І саме з Австрією пов’язаний увесь його рід. Його правнук Лев Розумовський загинув у Першу Світову війну у боях з росіянами в Карпатах. А далекий нащадок Григорій Андрійович Розумовський нині керує інформаційним центром в Австрії, який намагається протистояти російській пропаганді у Європі. І добре пам’ятає, що він – козацького роду.
.
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3N0zQKI