2 жовтень о 11:27
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Відкриваючи для себе щось нове і привабливе люди схильні захоплюватися ним, а надалі, особливо якщо мова йде про новий народ, нову країну, копіювати – переймати слова, стиль поведінки, одяг, образи і візерунки, архітектурні рішення. Так повелося здавна, бо мабуть це закладено в людській природі. Найперше до нововведень схильні молоді люди та мешканці великих міст.
Європейці почергово захоплювалися турками (хоч і воювали з ними), давнім Єгиптом, арабами, Індією, Китаєм, Японією… Сприйняття нового часто сприяло розвитку науки, техніки й суспільства загалом.
Ще з середини ХVIII століття з’явилася мода на китайський стиль – далекий, загадковий, що чарував своїми фантазійними образами, новими підходами у дизайні та архітектурі. Часто все це було досить поверховим, радше імітування чогось китайського, аніж наслідування йому. Такий стиль у дизайні назвали шинуазрі, тобто китайщина.
Ось подивіться на цей срібний чайник із зібрання нашого музею. Його виготовлено у Франції наприкінці XVIII століття. У ньому вгадуються форми китайських культових веж – пагод, що мають кілька рівнів даху. Схили даху «пагоди» вкрито рівчачками-канелюрами, краї окантовано смужкою перлинника. Носик і ручка – вигнуті довгі шиї крилатих драконів. Досконало володіючи технікою карбування, майстер прекрасно передав лускату фактуру тіла драконів. Кришку увінчує фігурка хлопчика, який грає на флейті.
