Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Здавна у християнській церкві здійснюється Чин освячення води. Початок йому поклав Спаситель, який прийняв хрещення в Йордані та освятив «всіх вод єство». І нині, освячуючи воду, християни закликають благодать Христа, Його силу віри, непохитність правди і торжество світла.
У зібранні нашого музею є чаша для освячення води із клеймом відомого київського майстра Івана Равича (1677–1762).
Чашу виготовлено зі срібла, із дотриманням стильових особливостей свого часу – першої чверті XVIII століття. Своєю формою вона нагадує розкриту мушлю, поставлену на три ніжки у вигляді лап із галькою в пазурах. Зовні чаша оздоблена візерунком зі стрічкового плетива та листя аканту, який огортає її верхню частину і трикутниками спускається донизу, утворюючи гармонійну композицію, підсвічену позолотою. На жаль, кришка виробу втрачена, зберіглася лише одна фігурна бокова ручка.
Чаша потрапила до музейного зібрання завдяки відомому українському мистецтвознавцю та музейнику Данилу Щербаківському, який працював у складі комісії з повернення із Москви вилучених у 1922 році радянською владою із церков і монастирів культових речей.
Вчений також зберіг інформацію про місце, звідки походить чаша. Це місто Ізюм на Харківщині.
Ізюм був заснований наприкінці 16-го – на початку 17-го століття там, де давній Ізюмський шлях, що поєднував Сіверщину з Подонням та Кримом, перетинає річку Сіверський Донець. Місто народилося як міцна фортеця на степовому порубіжжі. Таким воно було упродовж чотирьох століть свого активного, сповненого праці й культурних здобутків життя.
Нині вороги знову відчули міць Ізюму: місто стало незламною твердинею, перепоною на шляху ворожої орди.
Ми всі – Ізюм! Ми – Маріуполь, Чернігів, Суми, Харків, Охтирка, Ірпінь, Буча, Вознесенськ, Київ і тисячі інших міст і сіл. Ми – нездоланна Україна!
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Слава Героям! Слава Україні!