Як розповідали Євангелісти, одного дня Ісус узяв із собою трьох учнів: Петра, Якова та Іоанна, — і привів їх на «високу гору» (вважається, що то була гора Фавор). І там сталося чудо преображення: вбрання Ісуса стало сліпучо білим, а обличчя засяяло, мов сонце. Поряд з Ним з’явилися Мойсей та Ілля, уособлюючи Закон і пророків. Світла хмара огорнула їх, а голос із тієї хмари промовив: «Це — мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте» (Мт. 17:5, 2). І вже за мить все зникло і учні не побачили нікого, крім самого Ісуса.
Світло, що преобразило Ісуса було відображенням божественної слави і передвістям слави його воскресіння. Але перш ніж увійти в неї, Він має пройти випробування смертю.
Зображення сцени Преображення відоме на іконах та у живописі, але воно дуже рідко зустрічаються на коштовних предметах. Мабуть виключенням є цей медальйон, розташований на срібному напрестольному хресті роботи київського майстра Федора Левицького 1756 року (про нього ми детально розповідали у дописах 23 і 25 квітня).
В Україні Свято Преображення Господнього завжди було святом із запахом яблук і меду. Його часто називають святом Спаса (Другим Спасом, оскільки Першим вважається Свято Маковія – День семи Маковейських мучеників або Свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього, що відзначається 14 серпня).
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Слава Героям! Слава Україні!