Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У XVIII – ХІХ століттях до програми освіти молоді з аристократичних сімей входив «Великий тур» Європою. Він, зазвичай, включав відвідування Франції, Німеччини, Швейцарії та Італії. На півдні Європи знайомилися не тільки з шедеврами часів Відродження, але й із залишками античної цивілізації. Саме тоді розпочалися масові археологічні розкопки давньоримських міст, і велич минулого засяяла не тільки у масштабних руїнах, але й в тисячах знахідок, що потрапили до музеїв. Найбільш знаковими стали розкопки міст Помпеї та Геркуланум, розпочаті 1763 року неподалік Неаполя на півдні Італії. Відвідати залишки міст, зруйнованих під час виверження вулкану Везувій 24 серпня (жовтня) 79 року н.е., і тим самим зануритися у атмосферу минулого, стало для молодих людей правилом хорошого тону.
У роки Наполеонівський війн, певно що, мандрівки були неможливі. Але вони відновилися у 1820-30-х роках і були доволі активними за часів правління у Франції імператора Наполеона ІІІ Бонапарта (1852 – 1870). На той час у Великий тур почали їздили не тільки юнаки, але й дівчата, яких в таких випадках завжди супроводжувала компаньйонка (зазвичай, незаміжня тітка). Зміна у складі подорожуючих спричинила зростання попиту на різноманітні сувеніри, які завжди приємно купити на пам’ять про пережиті миттєвості подорожі. Зокрема, Неаполь запропонував мандрівникам доволі широкий вибір недорогих ювелірних прикрас (нашийні, браслети, персні та сережки), основу яких складали камеї, що імітували давньоримські вироби. Основним виробним каменем стала різнокольорова яшма або інші аналогічні породи, здобуті з лави під час розкопок давньоримських міст (тому такі прикраси умовно називають «лавовими»).
Одна з «лавових» прикрас зберігається і в нашому музеї. Це браслет, що складається з 10 ланок – невеличких камей в золотих оправах-обідках, які з’єднані між собою короткими ланцюжками. На камеях синього, зеленого, брунатного, жовтого і білого кольорів у високому рельєфі відтворено погрудні образи давньоримських богів.
Зазвичай, подібні браслети складалися з 7 ланок-камей з образами богів, які є «патронами» одного з семи днів тижня: Діани, Марса, Меркурія, Юпітера, Венери, Сатурна і Сола.
Проте в нашому випадку окрім зображень цих богів є ще три – Фавн, Юнона і, вірогідно, Ювента. Порядок розташування образів видається довільним, хоча, не виключено, він мав певну логіку, зважаючи на те, що в центрі композиції знаходиться цар богів Юпітер.
Всі камеї сильно затерті від довгого використання. Але хто був власницею браслету нам не відомо. Вірогідно, вона походила з дворянської сім’ї, що жила на Полтавщині, оскільки саме звідти прикраса потрапила до нашого музею.
Їздити вчитись до Європи – то гарна традиція, яку українці підтримують вже століттями.
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
🇺🇦 Слава Героям! Слава Україні!
🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦
