25 липня о 08:11

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня, 25 липня (за юліанським календарем) 1689 року на Коломацькій раді Івана Мазепу було обрано гетьманом Війська Запорізького.
Ця подія відбулася за дуже драматичних обставин неподалік, як нині вважається, сучасного смт Чутове Полтавської області, де в заплаві річки Коломак зупинилося табором з’єднане українське та московське військо.

Військо поверталося після невдалого походу на Кримське ханство. Його очільник Васілій Голіцин у всіх невдачах звинуватив гетьмана Івана Самойловича та його сина Григорія, які дійсно були проти встановлення миру з Річчю Посполитою та військової антитурецької коаліції. Гетьман і його прибічники були заарештовані і за деякий час закатовані, а вся казна Війська Запорізького та особисті статки гетьманської родини вилучені та розкрадені московитами.

В козацькому таборі, оточеному московськими військами, відбулася формальна рада, де гетьманом було обрано Івана Мазепу, на той час генерального осавула. Новообраний гетьман та старшина також були вимушені підписати нову українсько-московську угоду (Коломацькі статті), за якою ще більше обмежувалися права Гетьманщини.

Мазепа прийняв владу з порожньою казною, але з часом зумів налагодити справи так, що Лівобережна Україна стала багатим краєм, що розквітав з кожним роком. За даними комісії 1709 року, тільки на церкви, монастирі та потреби Київського колегіуму (згодом Києво-Могилянська академія) було витрачено понад 500 тисяч золотих.

Більше дізнатися про гетьмана Мазепу та його час можна на виставці «Європейська Україна. Доба Мазепи», що зараз проходить в нашому музеї. Тут ви також можете побачити чимало раритетів, пов’язаних з гетьманом та його родиною.

Зокрема, це золочені срібні потир і звіздиця – вклад гетьмана до Успенського собору Києво-Печерської лаври, про що свідчать не лише записи в ризничних книгах, але й вигравіруваний напис на звіздиці (предмети із фондового зібрання Національного заповідника «Києво-Печерська лавра»).

Потир (чаша для причастя) вирізняється високою декоративністю, розрідженою композицією витонченого візерунка, натуралістичним зображенням рослин. Він оздоблений 6 фініфтевими медальйонами і коштовним камінням – хризолітами, аметистами, цитринами і гранатами. За клеймами, потир виготовив майстер Лоренц ІІ Біллер з німецького міста Аугсбург у 1681–1685 роках. Можливо, потрапила до гетьмана через Гданськ, але обставини залишилися невідомими.


Звіздиця (елемент церковного начиння, що є символом Віфлеємської зірки) – унікальна, з шести променями (зазвичай, чотирма). На чотирьох смужкаж-променях вигравірувано вкладний напис («СЕЙ КЕЛИХ НАДАЛ РАБ БОЖИЙ ИОАНН МАЗЕПА ГЕТЬМАН ДО ПРЕДЕЛА СВЯТОГО ИОАННА ПРЕДТЕЧИ С КАМЕНИЕМ ДРАГИМ»), на двох – розташовані вставки кольорового скла у високих кастах. Найвірогідніше, її зробив місцевий майстер на замовлення гетьмана як додаток до потира. Це унікальний випадок, оскільки, звіздиці зазвичай використовуються разом з дискосами (літургійними тарелями). Дослідники припускають, що її унікальна форма обумовлена образом шестипроменевої зірки (символом, пов’язаним з Богородицею або Іоанном Хрестителем, небесним патроном Мазепи), присутньою на гербі гетьмана.

Приходьте до нашого музею на виставку, і ви, як завжди, зможете відкрити для себе ще чимало цікавого!

Збережена пам’ять про минуле – то підмурок перемоги України в наші дні. У пам’яті – наша сила, наша правда!

Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
🇺🇦
Слава Героям! Слава Україні!
🇺🇦
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦