Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У степах Побужжя ще з кінця 1960-х років працювали археологи, досліджуючи кургани. Керівництво взяла на себе Олімпіада Шапошникова. Красива, натхненна, енергійна жінка була закохана у археологію і створила команду з таких же відданих науці та романтично налаштованих молодих вчених, студентів і просто аматорів (пізніше вони також стали науковцями).Впродовж багатьох років з настанням весни члени Інгульської експедиції (так вона офіційно називалась) чекали дня, коли можна буде виїжджати «в поле».
І ось: п’янкий степовий вітер, пахощі молодої трави… Кургани не відразу розкривають свої таємниці, дослідження вимагають значних зусиль, але занурення у глибину тисячоліть – цей захопливий процес переважає всі труднощі.
Кожен сезон приносив щось цікаве. У 1972 р. поблизу с. Піски Баштанського району Миколаївської обл. розкопали курган, споруджений над могилою юнака 15-16 років. Його поховали у 350-340 до н.е., а обряд здійснили з пишністю, як це годиться для прославленого воїна.
В наших дописах вже йшлося про унікальні прикраси у могилі хлопчика: золоті гривну, пластинки з рельєфними візерунками – оздоби вбрання.
Мабуть, хлопець належав до аристократичного роду, і після певних випробувань і обрядів, які проводили під час ініціацій, у спільноті його вважали дорослим. Особливий статус небіжчика підкреслюють всі речі, що входили до поховального інвентарю: срібний кубок, зброя, вузда, обойма для точильного камінця тощо. Тобто, підліток похований як воїн, що, мабуть, брав участь у військових походах. За сміливість і звитяжність він одержав нагороду – гривну ( про неї в дописі від 1 березня).
Серед прикрас юнака увагу привертає спіральний браслет зі срібного дроту у 2,5 оберти. Витвір вирізняє унікальне зооморфне оформлення, що збереглось на одному кінці, бо другий зламався ще у давнину. Отже, на кінці припаяний мініатюрний прямокутний брусок. Зверху на ньому вміщено стилізоване зображення голови тварини з великими вухами, виконане в техніці лиття за восковою моделлю. Прямокутне поле розділене заглибленою лінією майже навпіл. Зліва – кілька борозенок, які зображують вуха у формі витягнутого трикутника. У правій половині на мініатюрному полі умовно показані очі (видовжені заглибини), над поверхнею виступає великий ніс. Зображення нагадує голову лева.
Браслет виконав ювелір, який не тільки володів технологією обробки дорогоцінних металів, а й знався на художніх особливостях стилізації образів тварин, характерних у мистецтві скіфів. Схожу манеру трактування голови хижака спостерігаємо на браслетах, виконаних у ще V столітті до н.е. (знахідки в курганах на Посуллі). Можливо, браслет, який наділи на руку небіжчику, зроблено також у цей час?
Прикраса, ймовірно, була родинною реліквією, тобто, належала батькові чи дідові юнака. Він одержав цей подарунок на згадку про предків, а також як річ, що мала захищати від злих сил. Образ лева – втілення сили, швидкості, гідності. Всі ці чесноти магічним способом переходили до власника браслета. І юнак виріс мужнім, звитяжним воїном, достойний шани родини та друзів і покровительства богів.
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги! Щоб допомогти нашим захисникам переходьте за посиланнями: https://www.facebook.com/photo/?fbid=143970574948783&set=a.143970588282115 Слава Героям! Слава Україні!
Щоб допомогти нашим захисникам переходьте за посиланнями: