Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
#ЦьогоДня, 7 липня, християни східного обряду святкують день народження Іоанна (Івана) Хрестителя або Предтечі, якого вважають пророком і відзначають особливим вшануванням (народна назва свята – Івана Купала). Ісус Христос казав про нього: «Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Іоанна Хрестителя» (Лк.7:28).
За старозавітнім вченням, перед приходом Месії мав явитися його попередник – Предтеча. Ним і став Іоанн, що у віці 30 років почав проповідувати в Іудейській пустелі, а потім в околицях ріки Йордан. Він суворо викривав пороки і вади тогочасного суспільства і закликав людей до щирого покаяння і навернення, сповіщаючи про швидке пришестя Месії.
Зовнішньою ознакою покаяння і духовного оновлення Іоанн обрав старозавітній обряд хрещення – омивання у воді і занурення у неї (звідси і його ім’я – Хреститель). Прийняти хрещення від нього прийшов й Ісус з Назарету, про місію якого як Спасителя сповіщав у своїй проповіді Іоанн.
Тим самим Іоанн Предтеча, котрий виконував роль своєрідного з’єднувального «містка» поміж Старим і Новим Завітами, проклав шлях вченню Ісуса Христа.
Зовнішній вигляд Іоанна Хрестителя був аскетичний: він носив одяг з верблюжого волосу (власяницю), підперезаний шкіряним ременем (Мк. 1:10-16). Саме таким його зображено на бармах, фініфтях, окладах Євангелій та шатах до ікон, які зберігаються у нашому музеї. Як приклад розглянемо емалеву дробницю, створену невідомими майстром наприкінці ХVIII – на початку ХІХ століття.
На дробниці, що, вірогідно, колись прикрашала потир, у техніці живописної емалі зображено Святого Іоанна. Пророк має вигляд молодого чоловіка з бородою і довгим волоссям. Його погляд спрямований до неба, руки складені на грудях. Одягнутий Іоанн у власяницю та плащ зеленого кольору. Над образом – скорочений напис: Святий Іоанн Предтеча.
Дробницю вставлено в срібну оправу та прикрашено рамкою з численними вставками ограненого скла. Увінчує медальйон ажурна корона, також декорована вставками скла.
Іоанн Хреститель – єдиний святий у християнській церкві, чий день народження вшановується на рівні з днями народження Іусуса Христа та Діви Марії.
Українці, як й інші слов’яни, називають день різдва Іоанна Хрестителя днем Івана Купала (Купайла). Найвірогідніше, така назва свята з’явилася ще за часів Давньої Русі, і пов’язана вона з перекладом грецького імені святого – Ιωάννης ο Βαπτιστής, – де епітет βαπτιστής перекладається як «той, що купає, занурює у купіль». З часом ця народна етимологія забулася, й у літописах ХVII століття Купалу зображали вже як язичницьке божество (насправді, вигадане). Це тлумачення перейшло і до наукових праць ХІХ (іноді й ХХ) століття.
Річ у тім, що свято Івана Купала (Іоанна Хрестителя) припадає на день літнього сонцестояння, у який всі європейські народи (зокрема й слов’яни) з найдавніших часів проводили різноманітні ритуали та обряди, пов’язані з сонцем та культом родючості. Найпотаємнішою вважалася ніч проти Купали, що є найкоротшою ніччю у році. З прийняттям християнства язичницькі ритуали стали забуватися і збереглися лише як веселі молодіжні гуляння із містичним присмаком. Такою описана ця ніч у музичній драмі «Купала на Івана» Стецька Шерепері (Степана Писаревського) та в оповіданні Миколи Гоголя «Вечір проти Івана Купала».
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦
🇺🇦 Слава Героям! Слава Україні!
