10 липня о 09:07

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.


1982 року до нашого музею надійшла невелика колекція предметів, виготовлених переважно зі срібла. Вони були знайдені на Кременчуцькому водосховищі, де берегова лінія постійно руйнується водою і, як археологи, так і місцеві мешканці, інколи знаходять в осипах залишки поруйнованих давніх пам’яток – поселень та могильників.
Срібні предмети належать до комплексу жіночого вбрання. Це фібули для фіксації одягу на плечах, браслети з товстого дроту, пряжка до вузького пояса і підвіски-амулети.
Усі предмети є характерними для пам’яток черняхівської археологічної культури ІІІ–IV століть, розповсюдженої на значній території сучасної Центральної й Західної України, Молдови та Румунії. Дослідники пов’язують цю культуру з населенням готської держави, яку візантійський історик Йордан називав «Оюм».
Готи – германський народ, що у перших століттях н.е. переселився зі Скандинавії (вірогідно, з острова Готланд) до південної Балтії, а звідти – поступово до Подніпров’я. У ІІІ столітті готи розділилися на дві частини: західних (вестготи), що рушили до Римської імперії, та східних (остготи), які осіли на землях поміж Дніпром і Карпатами, об’єднавши під своїм началом місцеве населення (слов’ян, фракійців, сарматів). Наприкінці IV століття держава Оюм була зруйнована гунською ордою. Остготи були вимушені залишити свої домівки та рушити у нову мандрівку, цього разу на захід. Частина з них переселилась до передгір’їв Криму, де вони зберігали власну ідентичність ще понад тисячоліття.
Серед готських жіночих прикрас виокремлюються невеличкі амулети у вигляді сокирок, які носили на шкіряних ланцюжках або ж підвішували на залізних кільцях до пояса. Дослідники називають їх «молоточками Тора», вбачаючи у них мініатюрне повторення легендарного Мйолніра – грізної зброї скандинавського бога Тора. Завдяки сучасному кінематографу ми уявляємо цей предмет у вигляді молота, але священною зброєю бога-громовержця (а таким був і Тор), переможця світового зла в образі змія-дракона, була саме сокира.
За часів готів амулети-сокирки не тільки мали захисну силу, а й вважались цінними оберегами жінки-матері.
Зазвичай минуле проявляється у музейних експонатах, але його сила, його енергія накопичується в землі. І наші захисники, що нині боронять Україну від нашестя новітньої орди, відчувають цю потужну силу, яка пов’язує минуле із сьогоденням.
Тож тримаємо стрій, віримо в Перемогу, здобуваємо її разом!
💙💛
Щоб допомогти нашим захисникам переходьте за посиланнями:
https://www.facebook.com/photo/?fbid=143970574948783&set=a.143970588282115