Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
28 червня 1641 року в родині французького маркіза Анрі де ла Гранж д’Аркьєн народилась донька Марія Казимира Луїза, якій судилося стати найвідомішою і найуспішнішою польською королевою, відомою в історії Польщі як Марисенька.
Вже у п’ять років Марія Казимира потрапила до почету Марії Луїзи Неверської (1611 – 1667), дружини польських королів Владислава IV Вази і Яна ІІ Казимира. У березні 1655 року сімнадцятирічна Марисенька закохалась у красеня Яна Собеського, але вийти за нього заміж їй тоді не судилося: за наказом королеви з дівчиною уклав шлюб сандомирський воєвода Ян Собіпан Замойський, один із заможних шляхтичів і видатних польських воїнів буремного XVII століття. Шлюб тривав лише сім років. За цей час Марія Казимира народила чотирьох дітей, з яких ніхто не дожив до повноліття.
Вже за кілька місяців по смерті першого чоловіка, у липні 1665 року, Марисенька одружилася з коханим Яном Собеським. Не зважаючи на важкі часи і трагічні події, цей шлюб був довгим і щасливим. У ньому народилося тринадцятеро дітей, з яких тільки четверо досягли зрілого віку. Марія Казимира сприяла кар’єрному зросту Яна Собеського, який на той час уславився як видатний дипломат і полководець, переможець турок у Хотинській битві. 21 травня 1674 року його проголосили королем польським і великим князем литовським і руським.
Ян ІІІ Собеський не лише присвячував коханій дружині перемоги, але й будував палаци. Вона господарювала в невеличкому і унікальному за архітектурою Китайському палаці Золочівського замку. Для неї був створений бароковий замковий сад на терасах у Жовкві неподалік Львова, а з листопаду 1690 року, за рішенням Коронного трибуналу в Любліні, вона стала власницею Тернополя.
По смерті чоловіка у червні 1696 року Марія Казимира перебралася до Риму, де мешкала в палаці Цукаррі. Була доброю знайомою папи римського Інокентія ХІІ (колись нунція у Польщі). По смерті папи римського доживала вік у Франції. Померла у січні 1716 року в замку Блуа. З часом її прах було перепоховано у Вавельському замку (Краків), поруч з Яном Собеським…
У зібранні нашого музею зберігається незвична каблучка, що складається з двох частин.
Із зовнішнього боку це невеликий перстень, на щитку якого викарбовано профіль літнього чоловіка. Зображення дуже затерте, внаслідок довго використання прикраси. Із внутрішнього боку срібний перстень взято у своєрідний золотий чохол, на якому вигравіровано латинський напис «Марія Казимира Королева Польська» і вказано дату «1676» – рік, коли вона стала королевою.
Каблучка походить із зібрання відомого польського історика, колекціонера і політичного діяча Владіслава Лозінського. Але, на жаль, невідомо, яким чином прикраса потрапила до колекції та хто і за яких обставин зробив внутрішній чохол.
Щодо срібного персня існує цілком слушне припущення, що його зроблено в Римі для Марії Казимири в пам’ять про коханого чоловіка.
…Кохання, яке надихає, яке веде до перемог.
У кожного з нас – своя доля, своя кохана людина. Але нам потрібна одна перемога на всіх!