12 червня о 07:13
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Сьогодні, 12 червня, християни східного обряду відзначають День Святої Трійці (також П’ятдесятниця, Зелена неділя) – одне з головних християнських свят. Свою назву воно отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса.
Про це розповідається у «Діяннях апостолів» (2: 1-4): На п’ятидесятий день після Воскресіння Христа апостоли знаходилися у Сіонській світлиці у Єрусалимі. «Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм промовляти».
Сходження Святого Духа свідчить про потрійну природу Бога, нагадує про Святу Трійцю як три відомі прояви (іпостасі) Всевишнього – Бога-Отця, Бога-Сина і Бога – Святого Духа.
Саме зі сходження Святого Духа на апостолів починається історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої походять всі сучасні християнські громади на Землі.
Зображення сходження Святого Духа досить рідкісні. Найчастіше до цього свята актуалізують зображення Святої Трійці, які можна побачити і на коштовних витворах українських майстрів-золотарів, що зберігаються у нашому музеї. Як ось на срібному потирі – посудині для освячення вина та прийняття Святого Причастя.
Потир складається з глибокої чаші і ніжки, що переходить у широкий шестилопатевий піддон. Нижня частина позолоченої чаші огорнута ажурним срібним візерунком – так званою «сорочкою». У переплетені рослинні пагони гармонійно вписані три фігурні позолочені картуші, на яких вигравіровано образи Святої Трійці, Архангела Михаїла та святого мученика Тимофія.
Свята Трійця представлена образами трьох юнаків, що сидять за столом зі стравами. В основу зображення покладено старозавітний сюжет «Гостинність Авраама». Він оповідає про трьох таємничих мандрівників (янголів), яких праотець Авраам запросив до трапези у своїй оселі. Тоді Авраамові було дано обітницю про чудесне народження сина Ісаака, в якому «благословляться всі народи землі». На зображенні всі янголи тримають хрести, що свідчить про надання старозавітній Трійці християнських смислів.
На потирі є три вкладні написи, що говорять про його виготовлення у 1732 році.
Предмет був вкладом до Свято-Троїцького храму у сотенному містечку Кереберда на землях Полтавського полку (нині – с. Келеберда Полтавської області). На жаль, храм не зберігся до наших днів. Такі потири називають козацькими, бо вкладниками (ктиторами) виступали козацька старшина чи заможні козаки (у даному випадку – з Полтавського полку).
На Полтавщині, як і в інших регіонах України, напередодні Дня Святої Трійці, в суботу вранці, до схід сонця, дівчата і жінки йшли на левади або в поля рвати запашне зілля. Увечері цього ж дня всі уквітчували свої хати зеленим гіллям клену, липи, ясеня та осики, а долівку затрушували татарським зіллям, полином, чебрецем, «щоб пахло і гарно було» (безумовно, й для оберігання оселі від нечистої сили). Перед дверима будівель, на воротях, а також у загороді, де ночує худоба, ставили гілля зеленої осики.
Гілля й молоді деревця, зрубані в цей день для оздоби двору й хати, називалися клеченням, а відтак, суботу і неділю, а то і весь тиждень перед Святою Трійцею (або три дні до свята та три дні після нього) звали клечаними (клечальними) або зеленими.
Тримаємо стрій! Разом – до Перемоги!
🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦
🇺🇦 Слава Героям! Слава Україні!
Потир (фрагмент). Зображення Святої Троїці.
Друга половина ХVII – ХVIII століття. Україна.
Козацький вклад до Свято-Троїцького храму у містечку Кереберда (Келеберда) на Полтавщині.
Із зібрання Скарбниці Національного музею історії України
