9 червня

Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.

https://goldenukr.com.ua/ffiles/fb2022-06/9.jpg

Серед інших прикрас часів Давньої Русі, що зберігаються в нашому музеї, є непримітний срібний перстень, який, проте, має цікаву історію. Давньоруський майстер виготовив просте кільце (шинку), а у якості щитка використав стародавню монету – римський денарій із зображенням Аннії Галерії Фаустіни Молодшої…

Історія розпочалася близько 125/130 року н.е., коли у Римі народилася дівчинка, названа на честь матері Фаустіною. За рішенням її могутнього дядька, імператора Адріана, Фаустіна мала вийти заміж за Луція Вера і вже була заручена з ним. Проте за волею її батька Антоніна Пія, який 10 червня 138 року став імператором, вона вийшла заміж за свого двоюрідного брата – Марка Аннія Вера. Після усиновлення Марка імператором та призначенням його спадкоємцем трону він отримав ім’я Марк Аврелій Антонін.

У шлюбі Фаустіна і Марк Аврелій прожили майже 30 років. Вона народила 13 дітей, з них – семеро синів, серед яких і майбутній імператор Коммод. 1 грудня 147 року після народження першої дитини (Доміції Фаустіни) Фаустіні за сприяння батька-імператора було присвоєно титул Августи, тобто «Величної», «Священної». Цей титул надавався жінкам імператорського роду, переважно, дружинам імператорів (першою його отримала дружина Октавіана Августа Лівія Друзіла). Августа мала право карбувати власну монету, використовувати імператорські регалії та навіть мати власний суд.

Антонін Пій помер 7 березня 161 року. Трон посіли співправителі – названі брати Марк Аврелій та Луцій Вер (їх дуумвірат продовжувався до 169 року). Фаустіна стала імператрицею.

Про Фаустіну за весь час її шлюбу ходило чимало пліток. Проте Марк Аврелій не звертав на те жодної уваги і поводився з дружиною дуже шанобливо.

Фаустіна часто супроводжувала чоловіка у воєнних походах, за що здобула великої шани у солдат і підлеглих, і навіть отримала титул Mater Castrorum (Матір військових таборів), який потому надавали й іншім дружинам імператорів. У багатьох провінціях Фаустіні віддавали божественні почесті, а у місті Пергам на її честь навіть було зведено храм.

Фаустіна померла взимку 175 року після аварії у Халалі (місто в Малій Азії). Марк Аврелій дуже сумував за своєю дружиною і поховав її в мавзолеї Адріана у Римі. За рішенням Сенату Фаустіну почали обожнювати: її статую розмістили в храмі Венери у Римі, на її честь було зведено кілька храмів.

Було карбовано серію монет DIVVS AVGVSTA FAVSTINA (Божественна Августа Фаустіна) з портретом імператриці на аверсі та зображенням присвяченого їй храму в Халалі або павлина з надписом CONSECRATIO (посвята).

Пройшла майже тисяча років…

Невідомий майстер-золотар використав монету із зображенням імператриці Августи Фаустіни для того, щоб зробити з неї перстень. Монета від довгих років ужитку була затерта, написи вже не читалися, але чітко вгадувався жіночий профіль. Можливо, він когось нагадував власнику (чи замовнику) персня?… Про це можна тільки здогадуватися…

Пройшла ще майже тисяча років…

У 1895 – 1896 роках Вікентій Хвойка, що захопився археологічними дослідженнями палеолітичної стоянки на вулиці Кирилівський у Києві, звернув увагу на невеликі пагорби, що знаходилися на території садиби братів Зарембських, де проходили розкопки. Це були кургани, споруджені над похованнями давніх русинів у ІХ – Х століттях. В одному з поховань і було знайдено перстень з монетою Фаустіни. Всі знахідки Вікентій Хвойка передав до фондів майбутнього Київського музею старожитностей… Так перстень потрапив до музейної колекції.

Пройшло ще 120 років, а ви так само можете милуватися цим скромним, на перший погляд, перснем та захоплюватися його двохтисячолітньою історією…

Тримаємо стрій! Разом – до Перемоги!

🇺🇦 Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc 🇺🇦

🇺🇦 Слава Героям! Слава Україні!

Аннія Галерія Фаустіна Молодша.

Мармуровий бюст, знайдений в місті Габій неподалік Рима.

Фото з відкритих джерел.

https://goldenukr.com.ua/ffiles/fb2022-06/287046041_5095871820448058_9.jpg

Перстень. Срібло. ІХ-Х століття.

Вірогідно, знайдено у 1895-1896 роках. Київ, вулиця Кирилівська, садиба братів Зарембських. Розкопки В.В. Хвойки.

Зібрання Скарбниці Національного музею історії України.

https://goldenukr.com.ua/ffiles/fb2022-06/286999245_5095871547114752_9.jpg