3 червня о 08:15
Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
Ми вже не раз згадували загадкових сфінксів – фантастичних істот, образи яких давні ювеліри часто відтворювали на прикрасах.
Сьогодні наша розповідь про зображення сфінги з кургану Товста Могила, дослідженого у 1971 році експедицією Інституту археології АН УРСР під керівництвом Бориса Мозолевського. Ці зображення відтиснені на золотих пластинках, що у середині IV століття до н.е. прикрашали вбрання вельможної скіф’янки.
У давньогрецькій мові «сфінга» – форма жіночого роду від слова «сфінкс», бо давні греки уявляли собі цю істоту жіночною. Такою вона постає і на золотих пластинках: стрункою, тендітною, з правильними рисами обличчя, короткою зачіскою, тугими дівочими персами, на високих котячих лапах… Звабниця, та й тільки!
А ще сфінга була уособленням мудрості, оскільки в давнину складання та розгадування загадок вважалося справою мудреців. За переказами, влаштовувалися турніри, куди сходилися найвидатніші мудреці з різних земель, які могли і самі загадки загадувати, і знаходити відповіді на непрості питання інших. Такі змагання розумників були навіть популярніші за показові двобії воїнів-богатирів.
І хіба була провина сфінги в тому, що мешканці міста Фіви виявилися настільки пустолобими, що не спромоглися відгадати загадку, яку зараз відгадують усі відвідувачі нашого музею, навіть школярі («Хто вранці ходить на чотирьох ногах, вдень – на двох, а увечері – на трьох?»)? Але фіванцям було не до жартів: тих, хто не розгадав загадку, сфінга вбивала. Кмітливість зумів проявити тільки юний Едіп, за що фіванці й обрали його царем.
Чи вдасться розгадати всі таємниці Товстої_Могили?
Нагадаємо, що можна ознайомитися з on-line екскурсією виставкою «Пектораль. Знахідка століття», присвяченій цій видатній скіфській пам’ятці IV ст. до н.е.
https://nmiu.org/…/onlain…/vystavka-zolota-pektoral
Тримаємо стрій! Разом – до перемоги!
Допомогти захисникам України – https://bit.ly/3qbDpnc
Слава Героям! Слава Україні!