Музей – із глибокою вдячністю українським воїнам, які боронять нашу землю.
У XVI–XVII століттях найбільшу загрозу для Європи становила Османська імперія. Після остаточного впокорення Візантійської імперії 1453 року османські султани мріяли захопити Центральну та Східну Європу. Величезна армія османів складалася не стільки із власне турок, скільки з яничар – професійних вояків-убивць з потуречиних юнаків, які були родом з поневолених та пограбованих сусідніх земель. У 1529 році об’єднані європейські війська розгромили османів під Віднем і надовго спинили загарбників. Проте їхні спроби прорватися до Європи продовжувались.
У 1620 році кількасоттисячне османське військо почало наступ на Молдову і далі – на Річ Посполиту, в складі якої тоді знаходилася й Україна. 2 вересня 1620 року об’єднане польсько-молдовське військо було розгромлене у битві під Цецорами на річці Прут. Османи сунули далі на північ, окупували Поділля і Галичину. Тоді в активні бойові дії включилися запорозькі козаки, воєнною силою яких попервах нехтували польські шляхтичі. Запорожці невеликими загонами постійно нападали на османські війська, уклинювалися до їхніх тилів. Козаки здійснили похід на Крим, а також уславилися боями на морі: на своїх човнах-чайках вони дали бій турецькому флоту Халіла-паші при гирлі Дунаю та здійснили стрімкі набіги на передмістя Стамбула і Трапезунда.
Улітку 1621 року польське військо під проводом Кароля Ходкевича об’єдналося із запорожцями на чолі з гетьманом Петром Сагайдачним. Вирішальна битва відбулася під стінами Хотинської фортеці. Зазнавши поразки, османи були вимушені підписати мирну угоду, надовго полишивши план захоплення Східної Європи.
Події тих часів збурювали серця всіх європейців. Відреагували на них і майстри золотарської справи, зокрема, німецький майстер другої половини XVIІ ст. Петер Шенемарк. На одному із своїх срібних кубків, що нині зберігається у нашому музеї, він у карбованому рельєфі відтворив одну з битв європейців з османами (можливо, навіть Хотинську).
Цей кухоль – нагадування про перемоги над ворогами у минулому. Історія – надихає, дає віру й упевненість, що зможемо здолати ворога і нині.
Слава Героям! Слава Україні!