Хочемо вас краще познайомити з експонатом з нашої афіші виставки «Скарби Криму. Повернення”. Це акротерій із двобічним зображенням богині. 1 ст. до н. е. / 1—2 ст. н. е. Пантікапей, північна сторона гори Мітрідат. Торс – розкопки С. Веребрюсова, 1883 р.; голова й частини рослин – можливо, розкопки А. Бобринського, 1891 р. Вапняк 

Двобічне зображення жіночої напівфігури, яка в нижній частині переходить у два паростка аканфа, що закручуються в спіралі й закінчуються квітками. Жінка тримає паростки в руках. Три листка аканфа правлять їй за спідницю. Голову увінчує своєрідна рослинна «корона», що завершується квіткою. Елементи, які втрачені, створювали довкола фігури плетиво з пагонів, листя та квітів.
Цей міфологічний персонаж, імовірно, втілює богиню родючості, рослинного світу, природи. Її порівнюють із грецькою Афродітою Апатурою, яку вшановували на Боспорі.
Можливо, у цьому образі була закладена ідея проявлення божества в рослині. Аканф виконує роль головного символу росту та цвітіння. Він продовжує жіночу напівфігуру, поєднуючись із нею в одне живе ціле, що символізує вічне відтворення життєвого циклу.
Такі зображення були популярні на Боспорі, у Малій Азії, Фракії, Греції та багатьох частинах Східного Середземноморʼя. Сприйняли його й скіфи. Здебільшого зображення повʼязані з поховальними обрядами.
Акротерій – архітектурний декоративний елемент, що прикрашав фронтон будівлі. У цьому разі це міг бути або храм, або велична намогильна споруда, зокрема героон, присвячений вшануванню героя.

Дізнатися більше про цей та інші унікальні експонати можна у неділю, 27 квітня на кураторській екскурсії Оксани Ліфантій виставкою «Скарби Криму. Повернення». Початок у 13:00.
Попередньо просимо зареєструватися за телефоном: (044) 280-13-96 або (093) 619 70 29 (вайбер, телеграм).
Вартість участі – 200 грн, для пенсіонерів, студентів, школярів – 130 грн (без додаткової плати за вхід до музею чи до Лаври).

Адреса Скарбниці: вул. Лаврська, 9, корпус 12 (територія Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра»).
Текст Юрія Полідовича з каталогу «Скарби Криму. Повернення»