#ЦьогоДня, 27 серпня 1856 року народився Іван Франко — видатний український письменник, поет, публіцист, перекладач, вчений-енциклопедист, громадський і політичний діяч.
Ще сучасники називали Івана Франка велетом думки і титаном праці, українським Мойсеєм. А теперішні дослідники підрахували: якщо поділити сумарну кількість усього, що написав Іван Якович на кількість днів його свідомого життя, то вийде, що кожного дня (без вихідних і свят) він писав текстів у середньому на газетну шпальту.
Мабуть, найвідомішим твором Івана Франка є історична повість «Захар Беркут», вперше надрукована у 1883 році. Це твір у жанрі історичного епосу про боротьбу у 13 столітті українського карпатського племені (мешканців Тухольщини, нині це Львівщина) проти навали монголів.
Серед реалій того часу Франко називає золотий перстень князя Мстислава, який загинув в битві на приазовській річці Калка 1223 року. Перстень дістався монгольському воєначальнику Пета-бегадиру, який дарує його Мирославі. Цей перстень давав право без перешкод рухатися монгольським табором. То був великий золотий перстень, зі вставкою «золотисто-зеленого берила із вирізаними на нім фігурами».
Безумовно, у нашому зібранні немає такого персня, адже він створений уявою Франка. Але є перстень, який дещо його нагадує.
Це щитковий литий перстень. Дужка поступово розширюється і переходить у щиток. Широкі плечики прикрашає рельєфний орнамент та інкрустація черню (?). Щиток має гніздо овальної форми із чотирма маленькими, витонченої роботи «лапками» зі вставкою каменю (можливо, в даному випадку то скло) зеленого кольору.
Перстень походить зі скарбу, що складався з коштовних прикрас середини 12 століття. Його знайдено 1838 року під час пошуків на садибі Корольова фундаментів Федорівського монастиря (заснований Мстиславом І, сином Володимира Мономаха, щонайменше у 1146 році). Роботи проводив у Києві, Олексій Cтавровський за дорученням Тимчасового комітету для дослідження старожитностей Києва. Знахідки було передано до Музею старожитностей при Університеті Св. Володимира в Києві, що розпочав свою роботу за рік до того.
Сьогоднішній день – це ще привід згадати останні слова Захара Беркута:
«Батьки і браття! Нинішня наша побіда — велике діло для нас. Чим ми побідили?
Чи нашим оружжям тільки? Чи нашою хитрістю тільки? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се!
Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас».
.
У цей знаменний день просимо підтримати підрозділ захисників, у якому служить наш колега, історик Олександр Хоменко. Його підрозділ потребує кошти на ремонт машини:
Приват: 5168 7559 0523 6853
PayPal: lesiakhomenko2005@gmail.com
.
