14 липня о 08:58
#ЦьогоДня, 14 липня, у Франції відзначається подія, яка відбулася у далекому 1789 році – взяття повсталим народом Бастилії, сумнозвісної в’язниці, що колись височіла у центрі Парижа.
Цього дня 235 років тому розпочалася Велика Французька революція, яка докорінно змінила світ.
У зібранні нашого музею є невеликий сувенір кінця 19 століття, який нагадує про одну важливу подію тих часів. Це срібна ложечка, прикрашена емалевим зображенням меморіалу «Лев, що помирає» у швейцарському місті Люцерн.
Для того, щоб зрозуміти цей «самий скорботний пам’ятник на Землі», потрібно поринути у буремні події Великої французької революції.
6 жовтня 1789 року король Людовик XVI був вимушений переїхати зі своєю родиною з Версальського палацу до палацу Тюїльрі у Парижі. Саме там і застали його революційні події липня-серпня 1792 року.
10 серпня повсталий люд оточив палац Тюїльрі. Регулярні війська на той час перейшли на бік повстанців. Вірність королю зберегла лише палацова охорона – Швейцарський гвардійський полк (воїни-професіонали зі Швейцарії ще з початку 17 століття служили у складі охорони Королівського двору Франції).
Чисельність полку складала 1100 чоловік (300 з них на той час відбули за провізією до Нормандії). Гвардійці стійко обороняли палац і дали гідну відсіч супротивнику.
Проте король в ході оборони заборонив стріляти по натовпу, показуючи, що він не хоче кровопролиття. Гвардійці вимушені були виконати наказ і тим самим, лишились беззбройними перед повстанцями. Палац був захоплений, Людовик XVI заарештований. Під час штурму загинуло близько шестисот швейцарських воїнів, ще шістдесят гвардійців були одразу страчені, а двісті – потрапили в полон до повстанців, але також були страчені за кілька місяців. Зрештою зі 1100 гвардійців полку в живих залишилося тільки 350. Для Швейцарії то була надзвичайна трагедія.
Один з уцілілих гвардійців, Карл Пфіффер фон Альтісгофен, який під час трагічних подій у Парижі був у відпустці у Люцерні, вирішив увіковічити пам’ять загиблих побратимів. Пам’ятник було відкрито 10 серпня 1821 року на відзнаку 29-х роковин подій в Тюїльрі. Автором проекту став видатний данський скульптор Бертель Торвальдсен, а реалізував його німецький скульптор Лукас Ахорн.
Над барельєфом в скелі висічено напис латиною: HELVETIORUM FIDEI AC VIRTUTI («Вірності і відвазі швейцарців»); нижче барельєфа – латинські цифри 760 і 350, що відповідають числу полеглих і вцілілих воїнів. Біля підніжжя монумента в камені вирізані імена солдатів і офіцерів, що віддали життя в ім’я виконання обов’язку.
Відкриття пам’ятника сколихнуло Європу, не залишивши байдужим нікого: ні монархістів, ні націоналістів, ні революціонерів. Хвилі обговорень і суперечок точилися ще довго. Та всі віддавали належне честі воїнів, які за будь яких обставин лишилися вірними присязі.
.
.
Допомогти підрозділу, де служить наш співробітник Олександр Хоменко
https://send.monobank.ua/jar/6hxMRaWtJT
Приват: 5168 7559 0523 6853
PayPal: lesiakhomenko2005@gmail.com
